ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 27,98
EUR 33,23
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Ексклюзив
  4. /
  5. "Бульбашка" на світових фондових ринках: що відбувається і чого чекати далі. Думка експертів

"Бульбашка" на світових фондових ринках: що відбувається і чого чекати далі. Думка експертів

331

Фото: zik.ua

Глава регулятора Го Шуцін заявив, що американський і європейські ринки рухаються в протилежному напрямку порівняно з економікою

Ралі фондових ринків США та інших країн нагадує "бульбашку", і в кінцевому підсумку вони перейдуть до корекції, попереджає Китайський комітет з контролю та управління банківською і страховою діяльністю (CBIRC). 

Глава регулятора Го Шуцін, якого цитує Bloomberg, у вівторок заявив, що американський і європейські ринки рухаються в протилежному напрямку у порівнянні з економікою. Він також сказав, що "бульбашка" на ринку нерухомості Китаю залишається відносно великою, оскільки багато хто купує будинки як інвестиції або в спекулятивних цілях, що "дуже небезпечно".

У коментарі "Українським реаліям" директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан вважає, що Китайський комітет CBIRC цілком обґрунтовано звертає увагу на можливість корекції або здування "бульбашок" на фінансових ринках і пов'язаних з ними втрат інвесторів.

"Це пов'язано з тим, що з початку пандемії COVID-19 актуалізувалися фінансові ризики, які проявляються в посиленні волатильності фінансових ринків світу та чергуванні циклів "буми-спади" на ринках; нарощуванні незабезпеченої грошової маси та накопиченні інфляційного потенціалу; зростанні ризиків платоспроможності окремих держав світу при повсюдному збільшенні тягаря державних боргів; підвищенні ймовірності дефолтів невеликих фірм і корпорацій з високим левериджем; посиленні вразливості позичальників до ризиків рефінансування боргів і коливань відсоткових ставок", - пояснює Тетяна Богдан.

Так, за її словами, надмірно експансивна монетарна політика стала чинником нарощування у світовому масштабі обсягів незабезпеченої грошової маси і вірогідного підвищення темпів інфляції. Зокрема, активи балансу ФРС США з березня до кінця грудня 2020 р. зросли з 4,2 трлн дол. США до 7,4 трлн або на 56,7%, а активи Європейського центрального банку - з 4,7 трлн євро до 7,01 трлн або на 40,0%.

"Крім того, внаслідок активного фіскально-монетарного стимулювання економіки сума глобального боргу сягнула 277 трлн дол. США або 365% ВВП; при цьому борг розвинутих країн складав 435% їх ВВП. Сума емісії акцій на фондовому ринку США в 2020 році була в 1,5 рази більшою, ніж у 2019 році, а фондові індекси вражаюче зростали: за рік на 47,6% зріс індекс "NASDAQ-100", на 7,2% "Dow Jones" і на 16,3% "S&P-500", - розповідає Тетяна Богдан. - Нарощування у світі обсягів незабезпеченої грошової маси та надування "бульбашок" на фінансових ринках детермінують можливість швидкого поширення фінансових шоків і виникнення фінансових криз у майбутньому. Зокрема, суттєво підвищуються ризики валютних і боргових криз у країнах з високим розміром боргового навантаження і значними потребами у зовнішньому фінансуванні".

Директор з наукової роботи Growford Institute підкреслює, що міжнародні експерти визнають - у пост-ковідному світі багато урядів вдаватимуться до таких засобів з метою полегшення накопичених під час кризи боргів:

  • стимулювання економічного зростання (що знижуватиме відносний розмір боргів),
  • проведення бюджетної консолідації або скорочення бюджетного дефіциту,
  • зниження реальної вартості державного боргу за рахунок високої інфляції,
  • початок фінансових репресій для пригнічення відсоткових ставок (це комплекс заходів політики, які дозволяють випускати боргові зобов'язання за нижчими від ринкових ставками за рахунок директивного встановлення відсоткових ставок, викупів держоблігацій центральними банками, ін.
  • залучення дешевого офіційного фінансування від міжнародних фінансових організацій.

"Для протидії таким ризикам в умовах України Уряд та НБУ повинні реалізувати комплекс організаційно-фінансових заходів, спрямованих на підвищення стійкості економіки до впливу зовнішніх шоків і подолання внутрішніх кредитно-боргових аномалій. Основними напрямками реалізації нагальних змін мали б стати: активізація внутрішнього ринку капіталів і стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій в Україну, підтримка внутрішнього кредитного процесу, поступове зниження бюджетного дефіциту через підвищення податків для багатих і скорочення державного споживання, збільшення обсягу і зміна структури міжнародних резервів НБУ", - вважає Тетяна Богдан.

Головна проблема світової фінансової системи - практично не контрольоване зростання боргів. На цьому акцентує аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль.

Читайте також: Ідеї для невеликих інвестицій: куди вкласти 3 тисячі доларів під час карантину в Україні

"Так, глобальний борг зріс в 2020 р. до $281 трлн. Об'яснюється це масою причин, але головна - витрати на боротьбу з СOVID. У 2021 року обсяг запозичень продовжить рости. Причому, велика частина боргового тягаря, як і раніше, буде перекладатися на так звані "багаті країни". Наприклад, тільки в США програма допомоги економіки становить близько $2 трлн. Більш того, серед більшості експертів надзвичайно популярна ідея про необхідність подальших фінансових вливань в економіку. Це дозволяє стверджувати, що среднсрочний довговий тренд буде рости", - говорить Володимир Коваль.

При цьому, підкреслює він, незрозуміло, як світова економіка зможе вибратися з боргової ями без значних втрат.

"Звичайно, якби борги росли пропорційно з ростом економіки, то в цьому процесі не було б нічого загрозливого. Однак, борги є вже зараз, а зростання економіки після пандемії тільки прогнозують. І чи буде це зростання довгострокових - велике питання, - підкреслює Володимир Коваль. - Кілька пом'якшує ситуацію рекордно низька ціна запозичень. Однак, темпи зростання економіки повинні бути вище процентних ставок за держоблігаціями. Тільки тоді вдасться обслуговувати борги без їх нарощування".

Поки ж, за його словами, основна надія тих, хто відстоює ідею нарощування боргів - сировинні ринки. Саме там очікується різкий підйом, при чому аналітики сходяться в тому що зростання буде довгостроковим.

"У цій ситуації, позиція деяких приватних інвесторів, які вкладаються в держоблігації, виглядає дещо самовпевнено, - вважає Володимир Коваль. - Сприятливі прогнози зростання світової економіки, на тлі повідомлень про нові штами коронавірусу, можуть миттєво змінитися. В такому випадку фондові індекси різко впадуть, а вартість держборгу може збільшитися на порядок. Бюджетний дефіцит, в такому випадку, залишиться покривати тільки за рахунок емісії, а значить зростання інфляції".

Нагадаємо, в Україні розробили безкоштовний додаток для залучення інвестицій в країну.

ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Новини по темі

Переглянути новини за період:



Аналітика "УР"

Всі статті

Благодійні фонди України
Благотворительный Фонд
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро