У 2014 році влада заявляла, що Україна має стати зоною потужної антикорупційної операції. Саме в той час Верховна Рада прийняла ряд антикорупційних законів. Чому зараз антикорупційні органи в Україні працюють з таким скрипом? Як налагодити процес? Які політичні міни, закладені попередниками, доводиться розміновувати новій владі?
Політолог Кирило Сазонов виданню "Українські реалії" відповів так:
"Антикорупційні органи в Україні, дійсно, працюють не надто успішно. Поки дуже мало конкретних результатів. Українці так і не побачили за ґратами обіцяної при створенні цих самих органів "великої риби". Причин кілька. Так, при створенні законодавчої бази для роботи того ж НАБУ була допущена ціла низка прорахунків. Наприклад, американська практика провокації хабаря не відповідає європейським нормам. А закони України прив'язані саме до європейських.
До певного моменту нові антикорупціонери виправдовували відсутність результату корумпованістю самої української судової системи, в якій може розвалитися практично будь-яка справа. І у нас було достатньо підстав вірити цим виправданням до створення Антикорупційного суду. Тепер у нас є НАБУ, є Антикорупційна прокуратура і Антикорупційний суд. Залишилося зробити маленьку антикорупційну в'язницю. Маленьку, тому що навіть з таким інструментарієм сидіти там практично нікому.
Новій владі доведеться усувати масу недоліків, які були допущені при вибудовуванні антикорупційної вертикалі. І все-таки займатися судовою реформою, яку імітували багато років, але так повноцінно і не провели".
Нагадаємо, голова Державної митної служби (ДМС) Павло Рябікін вважає, що треба замінити близько 50% особового складу митних органів.
