ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 26,57
EUR 31,03
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Like
  4. /
  5. Венедіктова створює цифрову прокуратуру: головні новини України 11 травня

Венедіктова створює цифрову прокуратуру: головні новини України 11 травня

304

В Україні за останню добу виявили 2208 нових випадків інфікування коронавірусом. Це на 609 випадків менше, ніж за попередню добу.

Про це повідомили на сайті РНБО.

Всього інфекцію підтвердили у 2 124 535 осіб. За минулу добу від COVID-19 померли 119 українців (всього – 46 631). Вилікувати вдалося 1 777 370 інфікованих (8617 – за останню добу).

Україна націлилася на 2 транші МВФ: які вимоги залишилося виконати

Україна не веде переговори про нову програму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) – обговорюється чинна програма. За нею Київ планує отримати ще два транші. Питання, що лишилися, – антикорупція, НАБУ, НАПК та Вища рада правосуддя. Решту домовленостей Україна або вже виконала, або їхнє виконання – суто технічне питання.

Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв'ю РБК-Україна.

"Ми не починали з МВФ переговори про нову програму. У нас поки триває чинна програма, фактично у нас попереду два транші... Ми працюємо з МВФ майже в щотижневому режимі. Під час останнього спілкування кілька тижнів тому ключовими питаннями залишалися антикорупція, НАБУ, НАПК і Вища рада правосуддя. Інших питань немає. Інші питання технічні щодо типу макропоказників на 2022-2023 роки, бюджетної декларації", – розповів Шмигаль.

Що вже зробили?

•      Питання реформи СБУ в частині передачі повноважень з економічних злочинів до Бюро економічної безпеки. Закон про БЕБ ухвалений, закон про реформу СБУ прийнятий в першому читанні.

•      Розблокування великої приватизації – закон ухвалений.

•      Був ухвалений закон про земельну реформу, зараз на розгляді ще один.

У Кабміні можуть бути звільнення: Шмигаль назвав головного кандидата на вихід

В Україні зараз активно обговорюють можливі відставки у Кабінеті міністрів. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль каже, що в уряді немає недоторканних, але реально під питанням тільки один чиновник – міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

Про це він сказав в інтерв'ю РБК-Україна.

Він зазначив, що на сьогодні за рік роботи цього уряду склалася унікальна ситуація – немає жодної вільної посади і немає виконувачів обов'язків.

"Усі міністри на місцях. Це покладає певну відповідальність на кожного міністра, на уряд в цілому, на мене. Я завжди казав і кажу: нема недоторканних урядів, міністрів та прем'єрів. Кожен має відповідати за результати своєї роботи і бути абсолютно готовим залишити свою посаду у разі неефективної або некоректної роботи", – сказав Шмигаль.

Прем'єр усвідомлює, що у Верховній Раді незадоволені деякими міністрами і Кабмін готовий у разі потреби приймати кадрові рішення.

"Недоторканних немає і ротації в уряді можливі. Конкретних кандидатур на сьогодні у мене на розгляді немає... У Верховній Раді зібрані підписи, фактично є постанова про звільнення міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Це поки єдина точка напруги, яка існує по відношенню до міністрів", – підкреслив глава уряду.

На запитання, чи є вже кандидат на заміну Степанову, якщо його звільнять, Шмигаль відповів дипломатично: "Некоректно зараз з мого боку про це говорити".

Зеленський анонсував створення нового особливого університету

В Україні з'явиться новий університет, який готуватиме кадри для галузі національної безпеки держави в різних сферах. Про це заявив в інтерв'ю телеканалам президент Володимир Зеленський.

Він зазначив, що цю інформацію озвучує вперше, ще ніхто це не оголошував.

"Ми будемо відкривати новий потужний університет – його презентація майже готова. У ньому будуть професії, пов'язані з безпекою держави і людей. Кібербезпека – один з головних факультетів цього університету", – сказав Зеленський.

Президент зазначив, що університет матиме стосунок не тільки до безпеки у кіберпросторі, а й, наприклад, до епідеміологічної безпеки тощо.

"Будемо відбирати найкращих дітей. Будемо їм давати дуже високі стипендії, простір, де вони навчатимуться. Там будуть побудовані сучасні лабораторії, кіберцентри, біохімічні центри. Вони відразу отримуватимуть знання, теорію і практику", – пояснив глава держави.

В університет відбиратимуть найкращих викладачів – і українських, і іноземних, і вони будуть отримувати дуже високу зарплату.

"Цей університет готуватиме професійних людей, напрямок яких – безпека нашої країни, які після університету працюватимуть на державу", – резюмував президент.

Венедіктова створює цифрову прокуратуру: як це буде працювати

В Україні хочуть ввести електронне кримінальне провадження. Генеральний прокурор Ірина Венедіктова розповіла, що йдеться про автоматизацію та оптимізацію досудового розслідування. Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.

За її словами, це допоможе прискорити процес проходження процесуальних документів, передання справ, дані будуть доступні онлайн для слідчих, дізнавачів, прокурорів, слідчих суддів і суду. Крім того, система спростить процедуру доступу до матеріалів стороні захисту.

Нині вже прийнято в першому читанні президентський законопроєкт про "суд у смартфоні", яким пропонується ввести електронний документообіг у кримінальному процесі. А паралельно йде робота над масштабним проєктом цифрової прокуратури.

Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР)

За весь час існування ЄРДР зареєстровано майже 9 млн кримінальних правопорушень. Щодня в системі реєструється понад 3 тис. злочинів і порушень, фіксується інформація про більш ніж 35 тис. процесуальних дій і рішень.

У ЄРДР створений новий модуль – "Робочий кабінет процесуального керівника". Він допомагає прокурору здійснювати контроль за дотриманням термінів розслідування, а також законів під час прийняття рішень про зупинення, припинення провадження, зміну підслідності. Навантаження на прокурора, наприклад, в столичній прокуратурі – до 1000 кримінальних проваджень. Цей інструмент допомагає тримати визначальні процеси як на долоні.

Тепер планується розроблення єдиної в державі звітності про корупцію, пов'язану з легалізацією майна, отриманого злочинним шляхом.

Готується до запуску інтерактивна карта злочинності в Україні, яка буде доступна для громадян.

Система електронного документообігу (СЕД)

У базі даних органів прокуратури налічується близько 7 млн документів. Нещодавно був введений функціонал обміну електронними документами між прокуратурами за допомогою СЕД.

Також прокуратура має намір відмовитися від використання паперових документів в межах чинного законодавства.

Кібербезпека

Для протидії атакам хакерів прокуратура використовує сучасне програмне забезпечення в галузі інформаційної безпеки. Завдяки фахівцям Офісу генпрокурора була виявлена і успішно знешкоджена атака хакерського угруповання Sandworm, яке пов'язують з урядом Росії.

Також в органах прокуратури України розпочато процес створення єдиної системи виявлення та протидії мережевим атакам нового покоління. Протягом 2021 року елементами такої системи будуть забезпечені всі обласні прокуратури.

Закон про промислове забруднення може призвести до зупинки підприємств та загрожує національній безпеці України – лист РНБО

Проєкт закону №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності" є загрозою для економічної безпеки України, тому його необхідно доопрацювати, залучивши до цього представника Апарату Ради національної безпеки та оборони (РНБО). Про це йдеться у листі Секретаря РНБО Олексія Соловйова на адресу голови Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка.

Як сказано у листі, проєкт закону про промислове забруднення у нинішній редакції не враховує українські реалії та містить ряд критично-негативних норм, які містять потенційні загрози для національної безпеки України.

Зокрема, проєктом встановлюється дуже короткий період для переходу підприємств до нових екологічних норм (4 роки), водночас у ЄС аналогічний перехід відбувся протягом декількох десятків років (у Польщі – 20 років, Словаччині – 17 років).

"До того ж, перехід на європейські норми вимагає значних інвестицій у модернізацію, в той час як в Україні державна фінансова підтримка не передбачена. Враховуючи різні технологічні рівні українських та європейських підприємств, встановлення європейських норм викидів у настільки обмежені терміни може призвести до зупинки частини підприємств, що негативно позначиться на економічному стані України", – підкреслюється у листі РНБО.

Також проєкт хоч і передбачає можливість відстрочки переходу на строк до 7 років, проте тільки за умови погодження з Міндовкілля. Відповідний порядок надання відстрочки має бути розроблений Кабінетом міністрів.

"Наразі процес надання відстрочки не є прогнозованим для підприємств. А для зменшення ризиків, у нього необхідно внести уточнення: зокрема, забезпечити можливість застосування положень про відстрочку не тільки при внесенні змін до інтегрованого дозволу, але й при отриманні дозволу вперше. Також важливо, щоб термін відстрочки починав рахуватися від моменту введення в дію висновків НДТМ (збірка найкращих доступних технологій, яка наразі також розробляється – ред.). Також необхідно видалити з тексту проєкту узагальнюючі поняття "значне забруднення" та "високий рівень захисту" – щоб усунути основи для надмірних дискреційних повноважень посадових осіб", – наголошується у листі.

Секретар СНБО підкреслює: введення останніх жорстких екологічних вимог, які діють у ЄС, та повна відповідність європейським НДТМ не вимагається Угодою про Асоціацію. Країни ЄС встановлювали різні виключення та відхилення від НДТМ, виходячи з економічної доцільності, з урахуванням стану промисловості. Тому Україна теж не повинна повністю копіювати європейські нормативи, встановлюючи їх безумовну обов’язковість для українських підприємств.

"Враховуючи вищезазначене, акцентуємо, що законопроект №4167 є загрозою для економічної безпеки України, несе значні негативні соціальні та економічні наслідки і не може бути підтриманий Верховною Радою. У доопрацьованому проєкті має бути врахована специфіка української економіки, відображений прагматичний підхід щодо переходу, відсутня жорстка прив’язка до європейських норм та наданий прозоріший механізм для отримання відступу", - резюмують у РНБО.

Раніше Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) закликала Верховну Раду доопрацювати законопроєкт №4167, оскільки на нього піде не менше 10 млрд дол. Крім того, можливість дозвільного органу (Міндовкілля) самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду створює передумови для корупції.

У свою чергу заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявив, що Україна не повинна брати на себе нереалістичні зобов’язання щодо термінів проведення екомодернізації. Натомість влада має надати підтримку промисловості, як це роблять країни ЄС, і разом із бізнесом знайти джерела фінансування екомодернізації.

Експорт яєць і борошна обвалився, а яблука тепер у ціні

Україна помітно скоротила експорт яєць, борошна, солоду і м'яса. Зате ростуть постачання за кордон меду, солодощів і макаронних виробів. Крім того, іноземці почали більше цінувати вітчизняні яблука – їхня вартість на зовнішніх ринках зросла.

Таких висновків дійшли аналітики Української асоціації аграрного експорту, проаналізувавши дані за перший квартал (січень-березень) 2021 року. Вони навели конкретні цифри:

•      Експорт яєць склав 12 тис. штук на 14 млн доларів. Це на 40% менше, ніж за аналогічний період минулого року. До того ж на 24% скоротилися доходи від продажів за кордон перероблених яєць – до 2 млн дол.

•      Експорт м'яса і субпродуктів впав на 14%, принісши 136 млн доларів. Найбільше виручки приносить продаж м'яса птиці (117 млн дол.).

•      Експорт пшеничного борошна скоротився на 74%, до 6 млн дол. – причиною стало падіння обсягу продажів через поганий врожай. З тієї ж причини експорт солоду впав до 3 млн дол. (-69%).

•      Експорт соєвого масла зменшився на 5%, до 65 млн дол., хоча скорочення обсягу виявилося більш помітним – на 35%, до 62 тис. тонн.

•      Експорт продуктів з макаронного тіста йде до рекордних показників – за кордон продали понад 8 тис. тонн (+1,8 тис. тонн) на 16 млн дол. (+ 28%).

•      Експорт молочних продуктів виріс на 10%, до 42 млн доларів в грошовому вираженні. Головні позиції – сухе і згущене молоко (15 млн дол.), масло і молочна паста (11 млн дол.), сироватка (6 млн дол.), сири (6 млн дол.).

•      Експорт меду за квартал приніс 36 млн доларів – на 48% більше, ніж в минулому році (хоча й тоді показники були рекордними).

•      Експорт овочів виріс по всіх позиціях. Продажі цибулі принесли 2,3 млн дол. (+ 44%), огірків – 2,1 млн дол. (+62%), помідорів – 1,6 млн дол. (+100%), капусти – до 1,1 млн дол. (+38%).

•      Експорт фруктів, ягід і горіхів залишився на тому ж рівні – 64 млн дол. Левову частку валютних надходжень приносять волоські горіхи (35 млн дол.), заморожені фрукти (24 млн дол.), яблука і груші (4 млн дол.). Середня експортна ціна яблук вже доросла до 644 дол. за тонну, що на на 100 дол. больше, ніж в минулому році.

•      Експорт кондитерських виробів приніс 45 млн доларів, на 12% більше за торішній, при тому, що обсяги постачань не змінилися. Шоколад теж показав позитивну динаміку – 15,2 тис. тонн (+5%) на 43 млн дол. (+9%).

"Загалом експорт агропродовольчої продукції трохи відстає від показників 2020 року, однак його підсумкові результати будуть залежати від кон'юнктури внутрішнього і світового продовольчого ринків, а також розвитку ситуації з пандемією, коли можуть бути введені чергові обмеження міжнародної торгівлі", – підсумували аналітики.

Зарізала під час застілля. На Київщині жінка вбила співмешканця

На Київщині в селі Корніївка 37-річна жінка, посварившись зі своїм співмешканцем, вихопила кухонний ніж і вдарила 46-річного чоловіка в серці. Подробиці дізнавалася "Сьогодні" Ксенія Середа.

Постраждалого доправили до лікарні, втім, від травм він помер. Правоохоронці встановили, що пара вживала алкоголь.

Жорстоке вбивство у Львові: чоловіка до смерті забили ножем і молотком, а потім намагалися спалити

У Львові 62-річний чоловік жорстоко вбив 58-річного знайомого. Тіло свого співмешканця виявила в квартирі 63-річна жінка.

Як повідомили в Нацполіціі, спочатку зловмисник бив свою жертву ножем і молотком, а потім намагався спалити.

За інформацією поліції, в день вбивства чоловік прийшов в гості до свого знайомого, однак, між ними стався конфлікт, в результаті якого він накинувся на потерпілого і вбив його.

Щоб позбутися трупа, підозрюваний намагався спалити його. Поліція знайшла молоток і ніж в 500 метрах від місця злочину на смітнику.

62-річному чоловікові загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі.

Намагалася заспокоїти сусіда: під Одесою чоловік підпалив знайому

В Одеській області чоловік облив свою сусідку легкозаймистою речовиною і підпалив. Її доставили в лікарню.

Про це повідомляє пресслужба Нацполіції.

Правоохоронці з'ясували, що тоді 54-річний чоловік сварився з дружиною і кидався на неї з кулаками, а сусідка втрутилася і спробувала його заспокоїти. Тоді він облаяв жінку, а потім облив її олією і кинув запальничку. Постраждалу гасили жителі села. Вони ж викликали медиків і правоохоронців.

37-річну жінку доставили в місцеву лікарню з опіками шиї, тулуба і кінцівок. Її стан стабільно важкий. Зараз порушник перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. За фактом замаху на умисне вбивство копи почали розслідування.

Звільнений з "Укроборонпрому" Найєм відзвітував про зарплату в 3 мільйони гривень

Ексголова держконцерну "Укроборонпром" Мустафа Найєм, якого звільнили 29 квітня, відзвітував про доходи за перші чотири місяці 2021 року. Виявилося, що за цей період Найєм отримав 3,25 млн гривень зарплати за роботу в "Укроборонпромі". Тобто щомісяця він отримував зарплату в розмірі понад 800 тис. гривень. Йдеться про доходи до оподаткування – на руки Найєм отримав на 19,5% менше – 2,6 млн гривень.

Про це йдеться в електронній декларації Найєма, яку він подав з нагоди звільнення.

Ще 3 тисячі гривень склав "інший дохід", теж отриманий від концерну.

Також Найєм задекларував:

•      дві квартири у Києві площею 63,3 і 66,4 кв. м;

•      30 тис. гривень готівкових заощаджень;

•      936 630 гривень на банківських рахунках.

Також Найєм задекларував:

•      дві квартири у Києві площею 63,3 і 66,4 кв. м;

•      30 тис. гривень готівкових заощаджень;

•      936 630 гривень на банківських рахунках.

Згідно з документом, машини у Найєма немає.

Підозра Медведчуку: куму Путіна інкримінують серйозну статтю

Народний депутат від ОПЗЖ Анатолій Бурмич повідомив, що його соратника по партії Віктора Медведчука запідозрили у державній зраді. Про це він розповів журналістам.

Він підтвердив, що Медведчуку буде вручено підозру в державній зраді – ст. 111 КК України.

"Те, що інкримінують Віктору Володимировичу, – це повне беззаконня і репресії. Тому що зрада батьківщині – вона передбачає збиток, як матеріальний, так і шкоду безпеці. У чому Віктор Медведчук завдав шкоди безпеці? Повернув кілька сотень полонених? Добився зниження ціни на газ? Домовився, щоб у нас вироблялася вакцина?" – сказав Бурмич.

Зауважимо, що санкція ст. 111 не передбачає звільнення під заставу на час слідства. Держзрада в Україні карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Як ми вже писали, сьогодні вдень пройшли обшуки вдома у Медведчука, на вулиці Монтажників у Солом'янському районі Києва. Джерело в СБУ повідомило, що там працювала "Альфа" – спецназ взяв під контроль територію, де розміщені кілька будинків, обнесених одним парканом.

КСУ 18 травня розгляне неконституційність діючого складу НКРЕКП

Велика палата Конституційного суду на пленарному засіданні 18 травня розгляне конституційне подання 50 нардепів щодо відповідності Конституції призначення членів Нацкомісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг. Про це повідомляється на сайті суду, пише "Znaj.ua".

Пленарне засідання розпочнеться 18 травня о 10:00, на офіційному веб-сайті суду буде вестись його трансляція.

Конституційне подання 50 народних депутатів щодо невідповідності Конституції указів президента про призначення всіх 7 членів НКРЕКП – Валерія Тарасюка, Оксани Кривенко, Олени Антонової, Дмитра Коваленка, Руслана Кайдаша, Ольги Бабій та Олексія Магди – надійшло до суду 4 листопада 2020 року.

Його направили представники більшості парламентських фракцій та груп.

Окрім того депутати звернулися до Конституційного суду щодо визнання такими, що суперечать Конституції положення Закону "Про НКРЕКП", які дозволили президенту призначати членів регулятора без конкурсу та проходження спеціальної перевірки, та затверджувати схему їх ротації.

Справа за поданням депутатів була відкрита 15 січня 2021 року.

Нагадаємо, за даними тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, саме діючий склад НКРЕКП відповідальний за кризу на енергетичному ринку, яка виникла восени 2019 року. За даними депутатів, дії членів НКРЕКП призвели до мільярдних збитків державних енергетичних компаній, зупинки шахт і накопиченню боргів.

Окрім того 16 березня Окружний адміністративний суд визнав сумнівними повноваження голови НКРЕКП Валерія Тарасюка та ще трьох членів комісії і зобов’язав Кабмін розглянути питання про їх звільнення.




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Новини по темі

Переглянути новини за період:



Аналітика "УР"

Всі статті

Благодійні фонди України
Благотворительный Фонд
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро