З 1 квітня 2021 року в Україні перерахують пенсії працюючим пенсіонерам, які не потрапили під індексацію з 1 березня, а Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт, який спрямований на впорядкування діяльності колекторів за простроченими кредитами, повідомляють "Українські реалії".
Ситуація з коронавірусом
В Україні за останню добу виявили 15 850 нових випадків інфікування коронавірусом. Всього інфекцію підтвердили у 1 519 926 осіб. За минулу добу від COVID-19 померли 262 українці (всього – 29 515). Вилікувати вдалося 1 248 782 інфікованих (4592 – за останню добу).
Пенсії зростуть не у всіх. Хто з працюючих пенсіонерів не отримає надбавку з 1 квітня
З 1 квітня 2021 року в Україні перерахують пенсії працюючим пенсіонерам, які не потрапили під індексацію з 1 березня. Таких в Україні – 2,7 млн осіб, тобто кожен четвертий пенсіонер продовжує офіційно працювати. Але далеко не кожен з них отримає добавку до пенсії за те, що не пішов на заслужений відпочинок.
На підвищення претендують приблизно 2 млн пенсіонерів-працівників.
- Перерахунок отримають ті, кому пенсія була призначена або вже перерахована два роки тому і більше, тобто до 1 квітня 2019 року.
- не перерахують пенсіонерам-"новачкам", їх з квітня 2019-го по квітень 2021 року набралося близько 700 тис. осіб. Їхній перерахунок буде не раніше квітня 2022 року.
- Збільшення пенсії залежить від зарплати і тривалості страхового стажу та визначається для кожного пенсіонера індивідуально.
Якщо пенсіонер вже відпрацював два роки, але пенсію йому не збільшили, потрібно звернутися туди ж, де він оформляв пенсію, – до відділення Пенсійного фонду за місцем проживання. Найкраще написати письмову заяву, на неї зобов'язані надати письмову відповідь, яку за необхідності можна оскаржити в суді.
Але спочатку варто зателефонувати на гарячу лінію Пенсійного фонду 0800-503-753. Якщо назвете свої ПІБ та ІПН, працівники ПФ у багатьох випадках вам зможуть дати роз'яснення телефоном.
В Україні розробляють електронний вступ до ВНЗ
Міністерство освіти і науки збирається розробити функціонал для електронного вступу до вищих навчальних закладів. На електронному сервісі "Дія" хочуть надавати всю необхідну інформацію для абітурієнтів. Про це заявив міністр освіти Сергій Шкарлет в ефірі одного з ранкових телеканалів.
За його словами в "Дії" створять електронний кабінет вступника і створять функціонал, щоб розмістити весь потрібний контент по електронному вступу.
Крім того, МОН хоче продовжити розвивати платформу "Всеукраїнська школа онлайн". У ній створять кабінет вчителя і розроблять мобільні додатки.
Рада йде на карантин: коли повернуться депутати
Верховна Рада прийняла проєкт постанови, яким змінила календарний план своєї роботи у зв'язку з введеним у Києві локдауном. Відповідний документ підтримали 298 народних депутатів. Так, парламент скасував проведення пленарних засідань з 29 березня по 2 квітня, визначивши цей тиждень, як робота в комітетах.
Зазначимо, що наступний тиждень, з 5 по 9 квітня, за планом не був пленарним. Зберуться депутати в Раді вже 12 квітня (Погоджувальна рада), а 13-го – пленарне засідання.
Зазначимо, що під час січневого локдауну депутати вже були на "канікулах" (робота в комітетах) три тижні.
Українцям з боргами за валютними кредитами дали ще один шанс
В Україні намагаються остаточно розв'язати проблему валютних позичальників, які не змогли платити за кредитами після обвалу гривні в 2008 і 2014 роках. Борги хочуть реструктуризувати, в деяких випадках заборгованість можуть списати, а вже виконані виплати за неустойками зарахують в погашення.
Такий план пропонують законопроєкти № 4475, 4398 і 4399, які прийняла Верховна Рада в першому читанні 19 березня. Їх планують доопрацювати до другого читання.
По суті, документи пропонують перевести валютні кредити в гривневі за сучасним курсом. При цьому боржникам дадуть право щомісяця погашати частину боргу протягом 10 років. Залишається право дострокового погашення як всієї суми, так і частини кредиту.
Рада не змогла скасувати переведення годинників в Україні
Верховна Рада не прийняла законопроєкт №4201 про обчислення часу, яким планувалося скасовати перехід на літній або зимовий час. Законопроєкт відправили у комітет на доопрацювання. Згідно з документом, на території України обчислення часу планувалося здійснювати за київським часом, що було б єдиним для всієї території країни.
Сезонний перехід часу на території України депутати хотіли відмінити (не було б ніяких переведень стрілок годинника на зимовий або літній час).
Автори закону наполягали, щоб Україна не переходила на літній час, оскільки тоді відбудеться перехід з другого в третій часовий пояс у шкалі Всесвітнього координованого часу (UTC). Для виконання цієї умови необхідно було, щоб законопроєкт був прийнятий і набув чинності до останньої неділі березня. Нагадаємо, що перехід на літній час у нас відбувається традиційно в останню неділю березня – стрілки перекручують на годину вперед.
Лібералізація ринку землі може збільшити ВВП України на 3% - Мінекономіки
Ринок землі може додатково приносити до 3% до зростання ВВП України на рік за умови повної лібералізації ринку, яка відбудеться у 2024 році з допуском юридичних осіб і розширенням обмежень на покупку землі до 10 тисяч га. Про це передає заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі одного з телеканалів.
"При поступовій лібералізації ринку землі зростання ВВП може прискоритися до 2,5 - 3%", - сказав він.
За словами Висоцького, на старті ринку землі й в найближчі 3-5 років його роботи Мінекономіки прогнозує середнє зростання ВВП на 1%. Він нагадав, що з 1 липня поточного року сільськогосподарські землі зможуть купувати тільки фізособи-громадяни України, але не більше 100 гектарів в одні руки.
Рада прийняла закон про роботу колекторів: що зміниться
Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому законопроект, який спрямований на впорядкування діяльності колекторів за простроченими кредитами. За прийняття законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості" (№4241) проголосували 274 народних депутати при необхідному мінімумі у 226 голосів.
Законопроект приводить в норму стягнення будь-якими суб'єктами в досудовому порядку заборгованостей за кредитами, а також вводить ряд правил етичної поведінки для тих, хто стягує заборгованість.
Законопроект пропонує встановити систему державного контролю за дотриманням етичних правил поведінки колекторів. Профільному регулятору - Національному банку України - пропонується надати контрольні повноваження, щоб він мав право допускати на ринок колекторів або навпаки виключати їх з переліку тих, хто має право на роботу.
У родичів Медведчука й Козака проходять обшуки – ЗМІ
У родичів підсанкційних депутатів ОПЗЖ Віктора Медведчука й Тараса Козака тривають обшуки. Правоохоронці у рамках відкритої справи у березні 2021 року розслідують земельні махінації ТОВ "Керамбуд", кінцевими бенефіціарами якого є брати нардепів Богдан Козак і Сергій Медведчук, інформує з посиланням на поінформовані джерела Українська правда.
Слідство встановило, що завод з видобування піску й суглинку самовільно зайняв суміжні із кар'єрами землі запасу сільських громад та приватні землі громадян на Львівщині.
Відповідно підприємство вчиняє незаконне видобування корисних копалин та завдає збитки довкіллю у значних розмірах, пишуть журналісти.
Крім того, завод Медведчука-Козака орендував 16,66 га і 3,8 га землі для розробки кар'єру глини, однак, проводив роботи поза межами наданих їм земельних ділянок, не веде обліку забору та використання води зі свердловини, тощо.
Столичним підприємцям розширили пільги на час карантину
Влада Києва нагадала, що для столичних підприємців під час суворих карантинних обмежень діють пільги. Про це повідомляється на сайті Київської міської держадміністрації з посиланням на заступника голови КМДА Олександра Харченка.
"Усвідомлюючи свою відповідальність перед столичним бізнесом, і виключно в межах нашої компетенції, столична влада ще в березні минулого року прийняла ряд рішень щодо місцевих пільг всім підприємцям. А в грудні 2020 року з ініціативи міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення не тільки продовжити пільги для столичного бізнесу, а й розширити їх", - прокоментував Харченко.
В Україні з'явиться Національний фонд інвестицій
Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення в Україні Національного фонду інвестицій. Як сказано в документі, опублікованому на сайті голови держави, фонд створюється "з метою створення сприятливих умов для реалізації масштабних інвестиційних проектів, розвитку міжнародного економічного співробітництва та підвищення зростання конкурентоспроможності економіки України".
"Кабінету Міністрів вжити в установленому порядку заходів щодо створення Національного фонду інвестицій та унормування питань його діяльності, зокрема, щодо визначення напрямів діяльності Фонду, органів його управління та їх повноважень, Порядку формування статутного капіталу, джерел формування коштів Фонду, використання прибутку, здійснення контролю за діяльністю Фонду, проведення незалежного аудиту", - сказано в тексті документа.
Засудженого ексдепутата оголосили в розшук
Міністерство внутрішніх справ оголосило у розшук колишнього депутата Київської облради Олександра Мефодія, якому Апеляційна палата Антикорсуду призначила 2,5 роки в’язниці за хабар. ЦПК відзначає, що після рішення апеляції Мефодій зник.
Ліцензії на азартні ігри: З початку року до бюджету надійшло понад 200 мільйонів
З початку 2021 до держбюджету надійшло понад 201 млн грн від продажу ліцензій на проведення азартних ігор та лотерей. Про це йдеться у відповіді Держказначейства у відповідь на запит "Радіо Свобода".
Казначейство звітує про такі надходження до бюджету минулого і цього року на дохід від податків, сплачених компаніями-організаторами державних лотерей:
- 2020 рік - 51 808 625,30 гривень;
- 2021, станом на 16 березня - 14 380 496,96 гривень.
"За даними Казначейства, у 2020 році бюджет отримав 500 гривень надходжень за ліцензії на провадження діяльності в сфері організації азартних ігор та проведення лотерей. Станом на 16 березня 2021 року надходження становлять 201 600 780 гривень", - йдеться у повідомленні.
Минулого року податки на дохід та на прибуток від пієприємств, які займаються лотереями, належали до загального фонду державного бюджету 2020 року.
Згідно із законом про бюджет 2021 року, плата за ліцензії на азартні ігри та податки від організаторів лотерей є доходами спецфонду бюджету 2021 року.
