ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 26,98
EUR 31,81
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. МВФ як талісман Яценюка. Економічні підсумки 2014-го і прогнози на 2015-й

МВФ як талісман Яценюка. Економічні підсумки 2014-го і прогнози на 2015-й

222

Економісти не мають приводів для оптимізму на наступний рік. Голова Комітету економістів України Андрій Новак, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий та співзасновник громадянської платформи Нова країна Андрій Длігач на прес-конференції у «Главкомі».

Зійшлися на думці, що в переламному 2014 році нова українська влада так і не спромоглася провести необхідні економічні реформи. За словами фахівців, більшість реформ були напрацьовані, однак, політичної волі їх робити досі немає.

Підсумки 2014 року

Володимир Лановий:

Негативним є те, що новообраний уряд, який нашвидкуруч склав свою програму, не отримав підтримки в Брюсселі під час поїздки урядової делегації на чолі із прем’єр-міністром Яценюком. Нагадаю перипетії: Порошенко захотів приєднатися до цієї зустрічі, але йому відмовили. Послухавши Яценюка сказали, що українська делегація може від’їжджати, а підсумки будуть підводити без них. Тепер вже є інформація, що конференція донорів, яку організовував Європейський Союз відкладається. Спочатку її перенесли з осені на зиму, тепер її перенесуть на весну. Загалом, у рішенні ЄС на саміті з’явилася нова теза: ми чекаємо від України плану зростання економіки, а не просто «європейської інтеграції», як декларує уряд. Всі розуміють, що наразі жодної європейської інтеграції немає, жодні механізми не запущені. Не зрозуміло, як уряд буде реагувати на виклики спільного ринку.

На вустах керівництва багато демагогії, слів про судову та податкову реформу. Але жодної реформи немає, є збільшення податкового навантаження і непрозорість.

Подивімося на параметри наступного року: як можна говорити про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, які й так складають майже половину заробітних плат, пенсій? Влада ж хоче підняти тарифи в 4-5 разів. Як може бути інфляція в межах 11-14%, якщо так виростуть витрати населення? Девальвація гривні напряму впливає на вартість імпортних товарів, а вони в кошику – як виробничому, так і споживчому – займають 30-35%. Це означає, що 30-35% товарів пропорційно зростають у ціні. В 2014 році ми вже бачимо майже 30% інфляції, хоча ще два місяці тому нам казали, що буде не більше 19-21%.

Це дуже серйозні сигнали, які правильно оцінені Заходом. Жодної довіри до нашого уряду та його дій немає. З іншого боку ситуація на Сході продовжує бути складною.

Андрій Новак: 

Я би сказав, що 2014 рік для України пройшов під трьома знаками: Майдан, війна та девальвація. Девальвація не лише нашої грошової одиниці, а й в цілому нашого політикуму. 2014 рік – це колективний підсумок роботи обох таборів нашого політикуму: «помаранчевого» та «біло-блакитно-червоного». Тільки якщо 2014 рік став крахом «біло-блакитно-червоних», то, судячи з тенденцій роботи в цьому році «помаранчевого» табору, наступний рік стане політичним крахом для них. Україна платить надто дорого за кардинальні суспільні зміни, за зміну політичних орієнтирів із пострадянських на європейські.

 

Якщо говорити про економіку, треба сказати, що її падіння розпочалося в третьому кварталі 2012 року. Тобто, падіння ВВП триває вже 2,5 роки і в 2014 році воно лише прискорилося під впливом об’єктивних обставин війни та невмілого управління економічними процесами з боку НБУ та уряду. Хоча, порівняно із втратами за часів світової кризи 2008 року, ми маємо менші показники: тоді ми мали падіння на 15%, а у цьому році падіння економіки буде в межах 5%. Однак питання стоїть про те, що буде далі.

Судячи з проекту бюджету на 2015 рік, новий-старий уряд запланував збільшення дефіциту бюджету на третину, порівняно із цьогорічним. Тобто, уряд розраховує на збільшення державного боргу, який запланований в сумі понад трильйон гривень. Отже, робиться ставка не на пошук внутрішніх резервів та прикриття корупційних і офшорних схем, а на те, щоб вирішувати усі проблеми лише за рахунок боргових ресурсів, виживаючи поквартально. Принцип політичної безвідповідальності перед майбутнім залишився головним. Так само, як залишилися ті самі принципи державного економічного ручного управління. Подивитися хоча б на те, як проходить формування бюджету: цей процес, згідно з законом, мав бути розпочатий у серпні. Проте, він формується нашвидкуруч, з коліна. Дані бюджету приховувалися до останнього моменту.

Думаю, 2015 рік поставить остаточний діагноз всьому українському політикуму, який управляв нами впродовж років незалежності.

Андрій Длігач: 

Я б усе ж хотів додати трохи позитиву. По-перше, світ вийшов з економічної кризи. За цей рік світовий ВВП виріс на 3%, а наступного року очікується близько 3,3%. На тлі цього ми розуміємо, що проблеми в Україні не є наслідком глобальної економічної кризи. Світ готується до наступної кризи 2016-2017 рр., а ми поки що живемо в попередній. За нашими оцінками, падіння ВВП на цей рік склало не 5%, а 8%. Промисловість впала майже на 9%, машинобудування – майже на 20%., відчутно впав експорт. Але найбільш показова цифра – падіння роздрібного товарообігу, що відбулося вперше за останні роки в Україні. Причина тут не тільки у війні, а в тому, що населення України перестало витрачати гроші. 46% українців знаходяться в стадії «зависання», кругообіг грошей зупинився. Більшість ринків: меблевий, автомобільний, ресторанний – впали на десятки відсотків, а деякі в рази. В той час, як крупний бізнес показує незначне падіння, а інколи навіть показники, порівнювані із минулим роком, то середній бізнес фактично зупинився. Це вкотре продемонструвало ключову структурну проблему української економіки: у нас на малий і середній бізнес припадає близько 11-12% ВВП, в той час, як у Росії це більше 22%, а у європейських країнах – близько 50-55% від ВВП. У зв’язку з таким станом, говорити про економічну базу громадянського суспільства не можна. Цим, власне, користується чинний уряд.

Причина виникнення такої ситуації зрозуміла – інтереси громадянського суспільства та впливових сил кардинально різні. Дерегуляція, для якої вже все готово, дала б можливість отримати економічний ефект у розмірі 30 млрд. гривень щороку. Так можна було б активізувати малий та середній бізнес у країні. Але все це лежить мертвим вантажем багато місяців поспіль. Така ж ситуація і з державними закупівлями. Економічний ефект від дій, запропонованих у цьому напрямі, має бути в розмірі близько 60-70 млрд. гривень щороку. А віз і нині там.

За цей рік ми багато чому навчилися. Але виник когнітивний дисонанс: з одного боку, ми повинні допомогти владі проводити реформи, а з іншого боку ми абсолютно не віримо в те, що ці реформи будуть проведені. Тож, ми підтримуємо всіх міністрів, які заявляють реформи й готові діяти та діють, але готуємося до часу, коли громадянському суспільству доведеться взяти на себе відповідальність на себе.

Асоціація з ЄС: перші наслідки

фото: zn.ua

Андрій Длігач:

Ми вже отримали ті умови, яких чекали лише через рік. Це позитивно відобразилося на бізнесі. Зафіксовано близько 13% росту бізнесу в сфері експорту до ЄС, а це більше ніж 1,5 млрд. доларів. При цьому, не питання асоціації є першочерговим для України й, звісно, не ЄС є первинним ринком для розвитку українських товаровиробників. В будь-якому випадку, нам потрібно орієнтуватися на диверсифікацію: освоювати азіатський та африканський ринки. Я як бізнес-консультант бачу, що багато бізнесів дуже активно шукають для себе можливості там. Це все проводиться не завдяки, а всупереч державній політиці.

Андрій Новак:

Треба сказати, що підписана асоціація з ЄС – це аванс українській владі. Але саму асоціацію Європа підписувала не з українською владою, а з українською державою та народом. Якщо втрачається довіра з боку ЄС до української влади, це не означає політичної відмови від того, що Україна потенційно може інтегруватися в Європу. Певний кредит довіри після парламентських виборів та формування нового уряду ще буде, але не більше одного кварталу, тому що далі неуспіх України буде напряму шкодити самому Європейському Союзу. Якщо Україна не буде успішною, це вже буде відповідальністю ЄС і вони, як і США, не будуть так легковажно ставитися до того, що робить наша влада. Якщо влада буде неефективною, співпраця, починаючи від МВФ і закінчуючи урядами країн Європи та Америкою, буде заморожена, доки українське суспільство не обере більш ефективну владу.

Володимир Лановий:

Угода про асоціацію та створення зони вільної торгівлі – це не тільки перетин товарами кордонів між Європою і Україною. Зростання експорту в ЄС очікується на рівні 4-5%, оскільки на перший та другий квартал є певні квоти товарів, які Україна може ввозити. Справа, головним чином, у відсутності відповідності європейським стандартам. Водночас, потрібно зважати на нашу внутрішню ситуацію: ми зберігаємо мито на європейські товари, приміром, на ті ж автомобілі, і вони в нас коштують на третину більше, ніж у Європі. Кількість покупок автомобілів в цьому році зменшилася у 5 разів. Що більше у нас ціни на європейські товари, то більші ціни на внутрішні товари, немає конкуренції. Будь-які імпортні мита заважають громадянам використовувати вільний залишок своїх доходів для інвестицій в економіку. В результаті, в людей немає залишку грошей для накопичень, банківських депозитів, цінних паперів чи будівництва, які є капіталізацією доходів громадян. Люди менше споживають і це послабляє інвестиційний потенціал країни.

В цілому, співпраця із Європейським Союзом здійснюється в режимі домашніх завдань. Наші урядовці зустрічаються із колегами з Європи і отримують завдання, що зробити у внутрішніх структурах, законодавстві тощо. Поки що просування ми не бачимо, наприклад, у наріжному для європейців напрямку – підвищенні конкуренції.

Асоціація з ЄС: перспективи

фото: ru.tsn.ua

Андрій Новак:

За економічними стандартами, Україна не готова до повноцінного членства у Європейському Союзі і НАТО. Водночас, є досвід прийому в ЄС країн, які не дуже сильно відрізняються за рівнем доходу населення від України, приклад – Румунія та Болгарія. Тобто, політичні винятки існують. Такий фактор як політична доцільність в ЄС також існує, але треба розуміти, що доки Україна є державою у стані війни, коли на нашій території відбуваються військові дії, жодне об’єднання не захоче нас прийняти. Тож, наше головне завдання – припинити війну, налагодити мирне життя, й тоді можна буде розраховувати на подальше просування.

Володимир Лановий:

Нещодавно я брав участь у телемості Київ-Таллін. От що сказали естонці: у 1991 році вони зрозуміли, що в них є три місяці на впровадження реформ – довше Росія чекати не буде й обов’язково завдасть удару. Девальвація їх грошової валюти в ті роки становила всього 30%, в той час як у нас була девальвація сто тисяч разів. За кілька років вони завершили приватизацію.

Курс валют

фото: autoradiorusa.es

Андрій Новак:

Поки що ні НБУ не оприлюднює свою стратегію, ні в існуючому проекті бюджету не закладено жодного курсу. Можливо, уряд чекає 31 грудня, щоб знати курс станом на цю дату і перенести його на 2015 рік. Інакше, я не розумію логіку.

Це ж стосується і урядової програми з картинками і без жодних цифр, крім витрат на оборону. Коаліційна угода – 70 сторінок без картинок, але і без жодних цифр також. Єдиний документ якого варто чекати – повноцінний проект бюджету на 2015 рік. Там цифр уникнути неможливо.

Андрій Длігач:

Треба розуміти, що цифри являються результатом не тільки економічних процесів, але й процесів управлінських. Ми зараз говоримо про МВФ, про 15 млрд. траншу впродовж кількох років. при цьому, у нас в країні знаходиться 70 млрд. доларів і близько 250 млрд. гривень на руках у населення. Ці кошти є. Внутрішніх ресурсів набагато більше. Тільки у цьому році люди забрали з фінансової системи 8 млрд. доларів й майже 30 млрд. гривень. Саме це і спричиняє серйозний тиск на курс. Люди бояться і замість того, щоб витрачати гроші на покупки, витрачають їх на долари. Це, знову ж таки, тисне на курс.

Іще одна неприємність наступного року – попри те, що є негативна тенденція «витоку мізків», ми зіштовхнемося із поверненням наших заробітчан з Росії через падіння рубля й погіршення ситуації там, а це втрата мільйонів доларів з економіки України, які привозили українці з Росії.

Гривня як і раніше є недооціненою валютою. Купівельна спроможність гривні висока, але на курс тиснуть, в першу чергу, ті страхи, які існують в бізнесі й у населення. Доки влада не візьме на себе роль провідника з чіткими планами, орієнтованими не на рятування економіки, а на її модернізацію і позитивний ріст, доти в нас буде падіння курсу й 30 гривень за долар – не межа для наступного року.

Стосунки з МВФ

фото: GettyImages/fotobank.ua

Андрій Новак:

З одного боку, нам буде дуже важко без продовження співпраці з МВФ, не так через самі гроші, як через те, що на цю організацію орієнтуються всі інші наші кредитори й інвестори. Якщо з країною не працює МВФ, з нею ніхто не працює. Вони нам потрібні як талісман, щоб цивілізований західний світ не відкинув нас взагалі. Проте, бачачи, як наша влада використовує гроші МВФ та інших кредиторів, можна дійти висновку, що було б краще, якби ми не отримали цих коштів і розраховували лише на себе. Влада постійно розраховує на борг, але це не подарунки, а кредити із відсотками. Якщо гроші не реінвестуються в розвиток економіки, ми будемо повертати цей борг за рахунок ще більших боргів та скорочення соціальних програм. При неефективному використанні наданих коштів, краще щоб деякий час їх узагалі не було.

Андрій Длігач:

Звісно, ми повинні працювати з МВФ. Вже зараз можна сказати, що ми вкотре виконаємо частину рекомендацій і отримаємо кошти тому, ніхто не збирається залишати тут вибуховонебезпечну зону, хоча світ розчарувався в Україні. Отримані гроші не підуть далі в розвиток, ми, як завжди, лише покриємо існуючий дефіцит. В нашому бюджеті є дві великі діри: «Нафтогаз» і Пенсійний фонд. Замість того, щоб, наприклад, розвивати внутрішній видобуток, а ми можемо збільшити энергоносіїв в 1,5 рази протягом року, ми підвищуємо вартість ліцензій й робимо цей бізнес невигідним. Проблеми з енергоефективністю ми також не вирішуємо, хоча є купа інвесторів, готових вкладати в цю галузь. Держава, виходить, в цьому не зацікавлена. Є різні способи і для наповнення Пенсійного фонду – детінізація економіки, лібералізація, натомість продовжують віджимати бізнес й змушують платити більший податок. Все це – гра проти України.

Володимир Лановий:

Я також поділяю думку, що чим більше кредитів, тим гірше для економіки. Ми маємо історичні приклади, коли Аргентина отримувала величезні кредити, покривала старі борги, а через 10-12 років опинялася у ще глибшому проваллі. Ми також потрапляємо у таку боргову циклічність. Тобто, це – не панацея. Думаю, на Заході зараз іде процес уточнення кредитних відносин з Україною. Найімовірніше, гроші будуть надаватися під конкретні програми, а не на погашення того чи іншого боргу України.

На початку року буде засідання ради директорів МВФ, на якому затвердять бюджет на наступний рік. Подивимося, яке рішення вони ухвалять стосовно України. Проте, наразі оцінка американців діям нашого уряду досить негативна. Побачимо, яким чином вони будуть удосконалювати свої інструменти.

На мою думку, це може бути перехід від фінансових кредитів до натуралізованих: зброя, обладнання, техніка тощо.

Андрій Новак:

Хочу доповнити по власному видобутку природного газу. За цей рік, попри агресію з боку Росії та скорочення їхніх постачань, наш видобуток зменшився на 2%. В минулому році він зменшився на 4%. Маючи законсервовані свердловини, українська влада ніяк не нарощує власний видобуток, а навпаки, продовжує його скорочувати.

Економічна динаміка, джерела росту у 2015-му

фото: companion.ua

Андрій Длігач:

Якщо уряд буде робити те, що робить і сьогодні, падіння ВВП буде складати ті ж 5%. Але є й інший прогноз: якщо будуть реалізовані програми, підготовлені економічним професійним сектором громадянського суспільства, то це дозволить забезпечити зростання ВВП наступного року на 2%, а у 2016 році –на 10%. За реалістичним сценарієм основними джерелами мають стати детінізація, зростання у секторі малого та середнього бізнесу за рахунок дерегуляції й, звісно, повернення грошей до економіки через споживання та фондовий ринок. Це без суттєвого збільшення експортної складової та зовнішніх інвестицій.

З одного боку, буде продовжуватися падіння експорту до Росії. На сьогодні харчовики зменшили експорт до Росії до 90%. Ми не зможемо повністю компенсувати це іншими ринками, але треба починати активно працювати в цих напрямках.

Володимир Лановий:

Уряд намалює красивий показник курсу в середньому за рік, наприклад, 20 гривень за долар. Потім ніхто не буде згадувати про цей показник, як це робили цього році – де курс 8,5 і хто про нього згадує? Інфляцію вони прогнозують в 11%, але знову буде близько 30-40%. Вони будуть із задоволенням збільшувати доходи до бюджету через девальвацію, як це зробили у цьому році. Яценюк демонстрував це на виборах як досягнення уряду – звели баланс бюджету. Але це результат інфляції та девальвації, які надули грошову масу, підкреслюю, номінальну, а не реальну вартість. Потім будуть щомісячні уточнення бюджету, будуть весь час збільшувати борг і лізти в нові запозичення. На жаль, у наступному році падіння промисловості і ВВП буде таким же, або більшим, ніж у цьому році. Руйнування економіки йде з середини.

Андрій Новак:

Для нас закривається дуже великий російський ринок і відкривається європейський. Це несиметрична компенсація, адже на російському ринку втрачає наша промисловість, а на європейському ринку працює, в основному, наш аграрний сектор. Якщо зовнішні ринки для нас скорочуються, вихід один – компенсація на внутрішньому ринку. Але для цього потрібна стратегія не затягування поясів, а протилежна – треба дати людям більше грошей. Всі ці гроші одразу реінвестуються назад в економіку. Збільшення доходів населення – це той внутрішній резерв, який може активізувати внутрішнє споживання, щоб перевести зниження товарообігу на зростання.

Однак, якщо при збільшенні державного боргу та дефіциту бюджету заплановано ще й затягування соціальних поясів, це – свідома стратегія на падіння ВВП в країні у наступному році.

Утім, є і невеликий привід для оптимізму: ми переживаємо складні часи і наш внутрішній імунітет міцнішає.

glavcom.ua




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный Фонд
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро