ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 26,57
EUR 31,03
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Доведіть реформу до кінця. Лайка командирів, відсутність роботи з особовим складом та інші проблеми в поліц

Доведіть реформу до кінця. Лайка командирів, відсутність роботи з особовим складом та інші проблеми в поліц

291

Всі позитивні моменти та успіхи поліцейських, високі рейтинги і довіра від громадян - це, насамперед, завдяки ентузіазму звичайних працівників поліції. Але за нинішніх обставин ентузіазм гаснутиме й ефективність втрачатиметься

Передрук блога Богдана Пацканя на сторінці у Facebook:

Поліція. Підведемо підсумки.

За час роботи в поліції я практично не писав і не публікував ніяку критику. Не тому, що прогнувся, влився чи все чудово і не було що критикувати.

Якось одна з моїх колег, яка зі мною навчалася на курсах лідерства, що хоч ще й тоді багато речей, про які я казав, мають сенс і раціональне зерно, переконала, що варто дати час. Я й сам розумів, що не все й зразу, система опиратиметься, але не відчував, наскільки сильне гальмо з’явиться всередині самої нової системи. Тож я включив "режим тиші". Мовчки спостерігав за тими негараздами, які відбуваються, а висвітлював лише гаразди. Ну і розповідав громадянам про позитиви.

Але зараз бачу, що час знову брати на себе удар, бо мені справді прикро за багато речей, які відбуваються. Так, саме "брати удар", бо чітко розумію, різні варіанти реакції керівництва (з досвіду того, що відбувалося під час навчання). Принципово не є адептом секти "зрада". Не думаю, що в когось може повернутися язик назвати мене "агентом Кремля", я не працюю на чиїсь рейтинги тощо.

Натомість я, як і багато (більшість!) людей, прийшов у поліцію для того, щоб насамперед змінювати систему правоохоронних органів. Я не був працівником органів внутрішніх справ до реформи, але маю уявлення – з власного досвіду і навіть з того, про що навчали на курсах первинної підготовки, як то має бути і як не має бути. Тому пишу це лише для того, аби привернути увагу громадськості до проблем у побудові нової поліції, бо особисто я бачу багато факторів, які були притаманні старій системі, тобто міліції, і яких однозначно не має бути в новій.

Я переконаний, що всі ці позитивні моменти й успіхи поліцейських, високі рейтинги і довіра від громадян (нещодавно міністр публікував) - це, насамперед, завдяки ентузіазму звичайних працівників поліції. Але за нинішніх обставин ентузіазм гаснутиме і ефективність втрачатиметься. Спробую пояснити чому.

Все одразу писати не буду. Сьогодні торкнуся питання менеджменту і управління, що переважно стосується найнижчої і середньої ланок. Жоден відбір не є без хиб, адже проводять його теж люди. Інколи окремі люди занадто вміють показати виключно свої позитивні сторони, але час розставляє все на свої місця. Тож потрібно виявляти і виправляти недоліки (роботи в цьому напрямку я не помітив, в принципі, хоча обіцяють, що скоро (?) вона почнеться).

А тепер по суті справи:

- Більшість з нас – люди з вищою освітою. Дехто має кілька освіт, якісне знання іноземних мов тощо. Цим, безумовно, пишаються посадовці, що провадять реформу, в чому я не бачу проблеми. Але це не заважає окремим (?) керівникам різних ланок спілкуватися з підлеглими, як з бидлом. З матом-перематом. Як жалюгідні і жлобські герої п’єс Леся Подерев’янського. Я не здивуюся, але мені буде дуже прикро, якщо через певний час патрульні почнуть так спілкуватися з громадянами – приклад нам такий показують…

- Нам запроваджена система штрафів за проступки дисциплінарного характеру. Близько п’яти з них стосуються субординації. І жодного серед них, який би стосувався неадекватного ставлення керівника до підлеглого. Жодного!

- Не проводиться стратегічна і тактична робота з особовим складом. Конкретно можу сказати щодо своєї роти і свого батальйону. Ніяка не проводиться. Можна сказати, що, мовляв, люди без досвіду, ще буде. Не потрібно вигадувати велосипед – для командирів проводилися окремі курси від американських інструкторів, де чітко акцентувалося, з чого варто починати. І на це не потрібно додаткових ресурсів. Більшість того, що нам доводять у роті, цитую: ""Пріуси" не б’ємо, взятки не беремо".

- На тих же згадуваних курсах говорилося: "хвалимо при всіх, сваримо окремо, індивідуально", як ви думаєте, як відбувається?

- "Щось не подобається – пиши рапорт [на звільнення]" - фраза, яку чув не раз і не один співробітник поліції. Причому після цілком слушних питань і зауважень. Вчора мені один з колег переказав (передаю практично дослівно) іншу фразу, яку почув: "ви сюда нє думать прішлі, а виполнять прікази... на ваши мєста єсть уже 27 людей, каториє хатят служить так, как нада...". Це тотальний "совок" – навіть небажання почути іншу або протилежну думку.

- Невміння і небажання вміти розпоряджатися особистим часом співробітників. Наведу маленький приклад, поліція була задіяна до охорони правопорядку на футбольному матчі "Динамо" – "Челсі". Поліцейських зібрали на 16 годину. Щось безпосередня з охорони правопорядку почалося десь за 2 години до матчу. Ні, ніякого насиченого продуктивного використання часу (інструктажі, навчання, підготовка) до того моменту не було. І це не поодинокі випадки.

Таким чином, я переконаний, багато співробітників переконані, що частина керівників не на своїх місцях. Що їх потрібно міняти, а окремим з них не те що не місце в керівному складі, а й взагалі в поліції. Тим не менш "маємо те, що маємо". Я впевнений, що роль командира будь-якої ланки поліції – це роль тренера для своїх підлеглих, роль людини, на яку варто рівнятися і з кого брати приклад, роль якісного мотиватора. Але це поки залишається в теорії.

Ви запитаєте, чому не пишемо рапорти з приводу цього, не звертаємося – пишемо, звертаємося, але віз і нині там. Знаю, на одного з керівника однієї з рот були скарги, рапорти – він досі на посаді. Вчора особисто мав півгодинну розмову з командиром батальйону, резюмувати яку можна наступним чином: "той, хто хоче, шукає можливості, хто не хоче – шукає причину". Він, до речі, колишній співробітник ДАІ. Загалом, серед них є непогані хлопці. Але більшість з них мають одну фобію. Вони подібні до Поліграфа Поліграфовича Шарікова, який хоч і став людиною, але не любив котів, що передалося з попереднього життя. А ці з "попереднього життя" перенесли нелюбов до журналістів і дорожнього контролю… "А што єслі дарожний кантроль…???"

Хотілося б, аби з цього винеслися належні висновки, бо інакше у нас зміниться тільки вивіска – активних, цілеспрямованих, рішучих і готових висловитися просто виживуть або просто унеможливлять впливання на процес.

У нас починаються прояви цензури. Цензури, яка не стосується службової інформації чи інформації з обмеженим доступом. Встановили правило:мзапрошують на ефір – узгоджуй з керівництвом. Ну добре, нехай буде. Мене двічі запрошували на ефір (якраз, до речі, говорити про позитиви). Я журналістам відповідав, що готовий, але треба узгодити з керівництвом патрульної поліції – мені журналісти написали, що їм відмовлено. Такого не має бути. Показуха (не плутати з піаром), виступають тільки з визначеним текстом - це має піти в забуття раз і назавжди.

Я готовий до дискусії, але вона, на жаль, заборонена. Один зі штрафів передбачений за "сперечання з командирами батальйонів, рот та їхніми заступниками". А яка дискусія без суперечки?.. Так отож…

Я за реформу. За тотальну реформу правоохоронних органів, без половинчаток, без протягування своїх, компромісів з совістю і сумлінням, без торгування принципами. І з гаслом "Служити і захищати" громадянина, українця.

Далі буде…

Лейтенант Богдан Пацкань, із штрафбату з любов’ю.

ua.112.ua




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный Фонд
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро