І чому результат у Маріуполі є принциповим для Києва й зони АТО.
Місцеві вибори: за кого й чому проголосувала Україна
В Україні, за винятком декількох регіонів, відбулися місцеві вибори. За попередніми даними, у них взяли участь менше 40% виборців – це найнижчий показник в електоральній історії країни. Найвищу явку зафіксовано в Західній Україні – понад 38,1%, мінімальну – у південних областях, зокрема, Одеській – 32,6%.
«Чомусь в Україні місцеві вибори завжди вважалися другосортними», – визнає Євген Магда, виконавчий директор Центру громадський відносин. На його думку низька явка виборців – наслідок недосконалого виборчого закону і слабкої комунікації. «Багато хто просто не зрозумів, навіщо й за кого йти голосувати. Політичні сили, зокрема, провладні, не змогли показати громадянам, що ці вибори є важливими й необхідними», – говорить він.
«Низька явка – це наслідок того, що партії не оновили свої списки й запропонували виборцям не цікавих кандидатів, а «вторинну сировину». Гадаю, це буде найнижча явка в історії української незалежності», – говорить політтехнолог Тарас Березовець, директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications.
За даними громадянської мережі ОПОРА, на 20:00 25 жовтня було зафіксовано 1052 порушення. Найбільш проблемними дільницями стали Маріуполь і Красноармійськ, де вибори не відбулися – бюлетені не були прийняті територіальними виборчкомами, а дільниці так і не відкрилися. Кількість порушень загалом у країні представники партій характеризують у діапазоні «рекорд» і «нічого особливого».
«Підкуп, гречка, адмінресурс», – перераховує елементи виборчого процесу Іван Кириленко, керівник виборчого штабу «Батьківщини». За його словами, відкриті списки де-факто «обернулися мажоритаркою». «Не з нашим щастям такі демократичні підходи», – констатує він, пропонуючи повернутися до пропорційної системи виборів.
У президентській «Солідарності» вважають кількість порушень на виборах не критичною. «Типові порушення – такі ж, як на всіх виборах: підкуп виборців, агітація, не вчасно відкриті дільниці. Але загалом порушень небагато, виключно з Маріуполем і Красноармійськом», – говорить Сергій Алексєєв, голова штабу «Солідарності».
Як розподілилися голоси українців, які все ж таки прийшли на виборчі дільниці?
Свіжі голови
У столиці найбільшу кількість голосів очікувано здобув чинний мер Віталій Кличко – за даними різних екзит-полів, за нього проголосували від 38,4% до 42% киян. Але щодо «срібного» призера зберігається інтрига. Так, за даними екзит-полу «Савік Шустер Студія», у другий тур виходить представник «Самопомочі» Сергій Гусовський, який набрав 9,4% голосів, на третьому місці – Борислав Береза з результатом 8,5%. За даними моніторингу Комітету виборців, Володимир Бондаренко від «Батьківщини» набирає 8,7%, слідом ідеОлександр Омельченко (8,1%).
Екзит-пол телеканалу «Інтер» віддає друге місце Бориславу Березі (8,5%), третє –Володимиру Бондаренку (8%).
Максимальний результат серед мерів показав Харківський міський головаГеннадій Кернес – у нього, за даними екзит-полу «Савік Шустер Студія», 59,3% голосів виборців, що означає, що другого туру виборів у Харкові не буде.
У Львові трійка лідерів виглядає ось як: мер Андрій Садовий (49%), представник «Свободи»Руслан Кошулинський (14%), кандидат від «Самопомочі» Володимир Гірняк (12%).
В Одесі: Геннадій Труханов (47,6%), радник губернатора Одеської області Саша Боровик(30,8%), екс-мер Одеси Едуард Гурвіц (9,6%).
У Дніпропетровську: Борис Філатов (УКРОП, 41,6%), Олександр Вілкул (Опозиційний блок, 32%) Зіновій Краснов (11,2%, «Громадська сила»).
В Івано-Франківську: Ігор Насалик («Солідарність», 26,8%), Руслан Марцинків(«Свобода», 25,7%), Олександр Шевченко (УКРОП, 17,9%)
Також результати екзит-полів показують, що партія «Свобода» зберігає за собою статус чинного політичного гравця – і збройні зіткнення під парламентом 31 серпня, у яких брали участь соратники Олега Тягнибока, цьому не завадили. В Івано-Франківську «Свобода» отримала 31,3%, у Львові – 11,3%, у Києві – 9,7%.
«Мукачівський синдром»
Найбільше проблем і порушень було зафіксовано в Донецькій області. Центом запеклих боїв – тепер політичних – стало місто Маріуполь.
Маріупольська міська територіальна виборча комісія відмовилася прийняти бюлетені, видрукувані у типографії газети «Приазовский рабочий», яка належить Рінату Ахметову. У членів виборчкому виникли сумніви щодо коректності накладу та варіантів використання неврахованих бланків. «Провину за зрив виборів у Маріуполі несе одна політична сила – і це Опозиційний блок. Друк бюлетенів у приватних друкарнях, асоційованих із політичною силою, суперечить законодавству. Виник скандал, бюлетені не доставили до більшості дільниць, або їх не прийняли, відповідно, вибори було зірвано», – пояснює Ігор Кононенко, заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка».
У відповідь на звинувачення представники «Опозиційного блоку» нагадують, що за проведення виборів на всій території країни відповідальна насамперед влада. «А БПП я скажу – ще ніде у світі опозиція не зірвала вибори, – каже Борис Колесніков. – Вибори може зірвати тільки влада, в опозиції немає для цього необхідних важелів».
Наявність будь-яких домовленостей формату «Маріуполь в обмін на голосування за зміни до Конституції», які підтримав Оппоблок, Колесніков заперечує. «За Конституцію ми й так збиралися голосувати, нас ніхто не переконував. Так, зміни недосконалі, але це шлях до миру», – говорить він.
Колесніков проводить паралелі з подіями в Мукачеві понад десятирічної давнини, де у 2003 році також було зірвано вибори. «Влада зірвала там вибори й отримала світову ганьбу, а опозиція світову славу – і Віктор Ющенко виграв, – говорить він. – Зрив виборів у Маріуполі завтра буде топ-новиною. Влада вчинила на шкоду Україні».
У чому важливість цього міста? Маріуполь, розташований на березі Азовського моря, з населенням приблизно 500 000 людей – великий промисловий і портовий центр, що має важливе економічне значення для обох сторін конфлікту на Донбасі.
У місті розташовані два з трьох найбільших металургійних підприємств країни: «Азовсталь» і Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча. У 2014 році вони виплавили 26% від загальної кількості сталі в Україні, більша частина якої постачається на експорт через Маріупольський торговий порт. Якщо Київ втрачає контроль над містом, це різко скоротить валютні надходження до держбюджету і створить передумови для обвалу гривні.
Динаміка електоральної активності в Україні
Рік | Орган влади | Явка, % |
1998 | Верховна Рада | 69,63 |
1999 | Президент | 70,15; 74,87 |
2002 | Верховна Рада, місцеві ради | 65,22 |
2004 | Президент | 74,54; 81,12 |
2006 | Верховна Рада, місцеві ради | 58,97 |
2007 | Верховна Рада | 57,94 |
2010 | Президент | 66,76; 69,70 |
2010 | Місцеві ради | 52,24 |
2012 | Верховна рада | 57,88 |
2014 | Президент | 59,48 |
2014 | Верховна Рада | 52,42 |
2015 | Місцеві ради | менше 40* |
* попередні дані
Отримання контролю над Маріуполем самопроголошеними «республіками» дозволить поліпшити їм свою економічну ситуацію завдяки доступу до моря: транспортування товарів водою дешевше від залізниці. На одній із нарад «глави ДНР» Олександра Захарченка з керівниками промислових підприємств, виробничники скаржилися на проблеми з логістикою. Вони зазначали, що змушені возити свою продукцію через велику кількість блокпостів у Маріуполь, звідки вона транспортується морем. Захарченко тоді запропонував керівникам заводів використовувати для цих цілей російський порт Таганрог, який також розташований на Азовському морі.
У «Газпрому» є гіпотетична можливість організувати пряме постачання газу в зону АТО через Маріуполь із Південь Росії через газовимірювальну станцію «Платове». Але для цього буде потрібно перезапустити газопровід Таганрог – Маріуполь потужністю 7 млн куб. м газу на добу, який із 2009 року перебуває в законсервованому стані.
На сьогодні, 26 жовтня, заплановано збори Ради коаліції, де буде розглянуто питання про створення та реєстрацію законопроекту про проведення виборів у Маріуполі та інших регіонах, де вони не відбулися. Одна з обговорюваних дат – 15 листопада. Передбачається, що коаліція ухвалить рішення про напрацювання законопроекту, на пленарному тижні його внесуть і за прискореною процедурою проголосують. Для того, щоб підготуватися до другої спроби виборів у Маріуполі, залишиться трохи більше десяти днів.

Статті по темі
