Привід для гордості українців: чи є він?

Минулого року предметом гордості за свою країну, свій народ, передусім називали місце, де народилися і виросли опитувані (35%); землю та територію, на якій живуть вказали  теж 35%; свою державу 29%; великих людей своєї національності 28%.

Працьовитість, уміння господарювати відзначають 26%, мову свого народу – 23%, своє минуле, історію – 22%, душевні якості свого народу – 21%, пісні, свята, звичаї – 19%.

Дещо менше викликають гордість прапор, герб, гімн (14%), рідна природа (14%) та віра, релігія народу (14%), могили предків і пам’ять про них (12%), література, мистецтво (8%), перемоги спортсменів нашої країни (6%), військова потужність держави (2%).

Цьогорічні дослідження напередодні 24 річниці Незалежності України зафіксували значне зростання серед українців рівня громадянської свідомості. Серпневе опитування Центра ім. Разумкова засвідчило, що майже три чверті громадян – 72,2% опитаних – знову підтримали б незалежність України на референдумі. Заступник директора Центру Михайло Міщенко повідомив, що 95% опитаних українців позитивно ставляться і пишаються українським прапором, 93% – так само ставляться до державного герба, а ще 94,3% – до державної української мови. Навіть до української гривні, яка значно девальвувала за останній рік позитивно ставиться, за даними соціологів, 87,8% опитаних.

Та це лише сухі цифри. Втрата Криму і війна на Донбасі звісно об’єднала людей, та ці печальні події щодня викликають ще більше суму та тривоги. Насправді народ розчарований. Люди вже зневірились не лише в уряді, а й у ЗМІ. Не так і просто зорієнтуватись, де істина у цьому космосі інформації, яка доступна усім і така різноманітна, така протилежна і дискусійна.

Люди зневірилися у собі самих, як представниках народу. Вони мало вірять, що їхній голос на виборах здатен на щось вплинути. Люди ні в чому не впевнені. Вони не знають що буде завтра. Люди роздратовані та не впевнені в тому настануть кращі часи у їхній країні чи ні.

Проте якщо не ідентифікувати себе з державою чи урядом, то звісно можна і варто пишатися людям тим, що вони належать до суспільства, де мешканці, незалежно від національності, віку, статі та соціального прошарку діють, як вільні і гідні українці.

За матеріалами: pravda.com.ua,galka.if.ua

Світлана Носата для ІП "Українські реалії"