ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 27,93
EUR 33,28
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Санкції проти Януковича і Азарова: що буде з ними після перемоги Портнова в Суді ЄС

Санкції проти Януковича і Азарова: що буде з ними після перемоги Портнова в Суді ЄС

400

26 жовтня 2015 року Європейський суд ухвалив рішення за позовом Андрія Портнова, радника колишнього президента Януковича, до Ради міністрів ЄС (справа №Т-290/14) і постановив виключити його із санкційних списків ЄС.

Для самого Портнова це рішення мало швидше моральне значення: санкції проти нього, які Рада ЄС затвердила 5 березня 2014 року, в будь-якому разі закінчилися ще 6 березня 2015 року – в новому списку санкцій його прізвища не виявилося.

В Україні рішення Суду вже поквапилися представити як чергове свідчення "зради".

Помірні "адепти зради" стверджували, що Генеральна прокуратура працювала неефективно, "не знайшла" нічого на Портнова, і тому Європейський суд його "звільнив".

Радикали взагалі звинуватили прокуратуру у змові з Портновим.

Насправді поточне розслідування Генеральної прокуратури Суд цікавило дуже мало, якщо цікавило взагалі. Під час розгляду цієї скарги Суд ЄС оцінював лише обґрунтованістьпервинного внесення Портнова до санкційних списків у березні 2014 року

Річ у тім, що Рада міністрів ЄС запровадила санкції щодо Портнова на підставі одного-єдиного документа – листа Генеральної прокуратури України. ГПУ написала до Брюсселя, що Портнов, серед інших, є об'єктом розслідування щодо фактів "привласнення державних коштів та їх незаконного виведення за кордон".

Прочитавши та розглянувши цей поодинокий лист, Суд зазначив, що

– по-перше, жодних фактів на підтримку такого звинувачення українська прокуратура у своєму посланні не навела;

– по-друге, розслідування не проводилося щодо Портнова, тобто він не був формально "об'єктом розслідування".

У такій ситуації Суд вирішив, що лист не був достатньою підставою для накладення санкцій, і виключив Портнова із санкційних списків.

У цій ситуації виникають два питання.

Перше: чи могло ефективне розслідування з боку Генеральної прокуратури врятувати санкції щодо Портнова?

Формально відповідь негативна – Суд ЄС розглядав обґрунтованість включення Портнова до списків 5 березня 2014 року, тобто виключно в світлі тих документів, які існували на початку березня минулого року. І подальші розслідування в цьому контексті не такі важливі.

Тут вже, як кажуть, навіть боги не можуть зробити колишнє – не колишнім.

З іншого боку, не можна виключити, що ефективне розслідування Генеральної прокуратури дало б Раді міністрів набагато більше простору для маневру і дозволило б зберегти або навіть, приміром, повторно ввести санкції. Адже, як зазначено вище, у 2015 році Портнов просто випав із санкційного списку.

Друге питання – що чекає на інші справи про оскарження санкцій, які зараз розглядаються Судом ЄС?

Адже Андрій Портнов – далеко не єдиний представник колишньої української влади, який звернувся до Люксембурга. На сьогодні те саме рішення Ради ЄС 2014/119/CFSP і приблизно на тих самих підставах, оскаржують у Суді ЄС ще 13 людей:

- Віктор Янукович (справа №T-346/14) з обома синами (справи №T-347/14, T-348/14),

- Микола Азаров (T-332/14) з сином (T-332/14),

- брати Сергій (T-341/14) і Андрій (T-340/14) Клюєви,

- Віктор Пшонка (T-381/14) та його син Артем (T-380/14),

- Сергій Арбузов (T-434/14),

- Едуард Ставицький (Т-486/14),

- Олександр Клименко (Т-494/14),

- близький до "сім'ї" бізнесмен Сергій Курченко (T-339/14).

На жаль, для Ради міністрів (і для України) перспективи в цих справах не найкращі.

Згадаймо, що в березні 2014 року рішення щодо санкцій приймалися в терміновому порядку – ЄС хотів продемонструвати підтримку Києву в непростий період і попросив українських партнерів надати перелік осіб, активи яких в Європі варто заарештувати.

Київ за лічені дні підготував цей список, і його було покладено в основу санкційного рішення Ради міністрів ЄС. Навряд чи у такий стислий термін Генеральна прокуратура мала можливість підготувати для європейських колег докази щодо фігурантів списку. Тому цілком імовірно, що рішення ЄС щодо інших екс-чиновників ґрунтувалося на тій самій або подібній доказовій базі, як і щодо Андрія Портнова.

Якщо це дійсно так, то у Януковича, Азарова та інших колишніх представників української влади – дуже непогані шанси на перемогу в Суді.

Щоправда, для деяких з них це буде ще не кінець історії.

Адже якщо санкції з Портнова (і ще кількох осіб) в будь-якому разі були зняті в березні 2015 року, то для низки інших скаржників, у тому числі Януковича, Азарова, Арбузова, санкції були продовжені.

А оскільки доля санкцій щодо осіб, які спочатку були в одному списку, зрештою виявилася різною, можна зробити висновок, що рішення про продовження ухвалювалося на підставі якихось додаткових даних і доказів з України.

Тому навіть якщо Суд виключить Януковича або Азарова з санкційного списку Ради ЄС від 2014 року, санкції щодо них можуть зберегтися.

Цих фігурантів очікує як мінімум ще другий тур – розгляд санкційного рішення від 5 березня 2015 року. Результат цієї тяжби передбачити поки що дуже важко.

Автор: Дмитро Шемелін

eurointegration.com.ua




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Благодійні фонди України
Благотворительный Фонд
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро