ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 28,44
EUR 33,85
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. "Контрольний постріл" від ВР: як Україна відмовилася від безвізового режиму

"Контрольний постріл" від ВР: як Україна відмовилася від безвізового режиму

274

10 листопада українські дипломати поїдуть до ЄС, де відбудеться непублічна, закрита зустріч. Її бюрократична назва – "засідання старших посадових осіб".

В МЗС давно чекали на цю подію і, як кажуть, трохи побоювалися. Бо неясно було, які результати вона принесе.
Саме там буде вирішена доля безвізового режиму. Саме наступного вівторка Єврокомісія має запустити (або не запустити) підготовку свого грудневого рішення про те, що Україна виконала "безвізові вимоги".
Але тепер можна їхати до Брюсселя без сумнівів та турботи.
Адже рішення Єврокомісії тепер очевидне. За п’ять днів вона відмовить Україні.
До 5 листопада в Брюсселі – та й в Києві – лишалася надія. Нехай не на успіх, але на якесь проміжне рішення.
Українські та європейські дипломати навіть пропрацьовували різні варіанти формулювання, за яких Брюссель дає згоду на скасування віз, але одночасно надсилає до України моніторингову місію, яка перевірить, як Київ завершив усі необхідні процедури...
Нині цей варіант не є можливим.
У четвер Верховна рада забила останні цвяхи у "підготовку" до зустрічі 10 листопада – одне за одним зірвавши ухвалення ключових норм, передбачених візовою лібералізацією.
Колективна праця
Деякі депутати зараз обурюються та кажуть, що не варто звинувачувати у всьому лише Раду. Це так, винні не лише вони.
"Європейська правда" детально писала про намагання генпрокурора Шокіна заблокувати виконання безвізових вимог. Ми не приховували обурення тим, що президент Порошенко не робить тих кроків, які в його силах. Зрештою, і уряд Яценюка свого часу доклався до зриву безвізового режиму – приміром, коли тривалий час блокував створення Нацагенції з питань запобігання корупції (точніше, намагався створювати цей орган під контролем керівництва уряду, всупереч вимогам європейців).
У змаганні українських органів влади за те, "як зірвати візову лібералізацію", брали участь, мабуть, усі ключові особи держави.
Але в Яценюка зрештою схаменулися. Створення НАЗК зрушило з місця, і тепер відгуки ЄС щодо цього органу є позитивними.
У Порошенка теж нарешті дійшли згоди з Брюсселем про те, що Шокін замінить двох людей у комісії з обрання антикорупційного прокурора, а ЄС зарахує цей пункт як виконаний. В МЗС підтвердили існування домовленості, а джерела ЄвроПравди в представництві зізнавалися, що "готуються відкоркувати шампанське".
Адже ключові проблеми на шляху до скасування віз, здавалося, були подолані.
Та в четвер у гру потужно вступила Верховна рада.
Цікава деталь – в ЄС, схоже, готувалися до такого розвитку події.
У четвер президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер письмово звернувся до Петра Порошенка, нагадавши йому, що проблеми з прокуратурою – не єдина перешкода на шляху до скасування віз. Авторитетне брюссельське видання Euractiv цитує лист Юнкера. В ньому перераховані закони, які повинна ухвалити Рада.
Якщо, звісно, Україна справді має бажання отримати безвізовий режим, а не лише піариться на цій темі.
Ці закони – про заборону трудової дискримінації секс-меншин та про агенцію з повернення до України незаконно виведених активів.
"Перелік у листі Юнкера дуже короткий, менше, ніж пальців на одній руці. Але всі пункти обов’язкові. Якщо Києв планує надурити ЄС, пообіцявши ухвалення законів, але не ухваливши їх, то можу вас запевнити, успіху це не принесе", - розповів ЄвроПравді європейський дипломат, який також читав лист.
Боротьба з геями як національна ідея
Про те, що Рада провалила голосування за антидискримінаційну норму, знають, без сумніву, всі читачі ЄвроПравди.
Та провалом став не сам факт того, що голосів за дану норму не вистачило. І навіть не те, що провал відбувся в присутності делегації Європарламенту та посла ЄС.
Хоча гул у залі та вигуки протесту після слів "сексуальна орієнтація", звісно ж, не додали Україні козирів (а те, як це виглядало, ви можете побачити на відео нижче).
Найбільше ж вдарила по безвізових перспективах цифра 117 на табло Верховної ради. Лише чверть народних депутатів виявилася готовою віддати свій голос за цю норму. Навіть за тієї умови, що йшлося не про її остаточне ухвалення – спікер Гройсман пропонував депутатам ухвалити лише політичну декларацію про "готовність розглянути таку поправку".
До речі, є сенс послухати, як звучить та норма, яку Україна зобов’язана впровадити у своє законодавство.

Чи реально, що за три тижні, коли (або "якщо") Рада повернеться до розгляду Трудового кодексу, "болюча" для депутатів норма матиме 226 голосів, тобто вдвічі більше, ніж вона набрала 5 листопада?
Хотілося би бути оптимістом, але не виходить...
Адже справжня проблема в тому, що парламентарі в цьому випадку діють саме так, як хоче виборець. А українські виборці – і праві, і ліві, і центристи – у переважній більшості є гомофобами.
Згадаймо найновішу історію – які події об’єднували представників ледь не всіх політичних сил? На які демонстрації політики не виводили проплачені "масовки", бо туди і без того виходили разом ліві з правими, підтримуючи один одного?
Можна навести дві таких "об’єднуючі теми" – це протести проти режиму Януковича та... протести проти гей-прайдів.
Саме так, це не жарт, згадайте про безуспішні спроби ЛГБТ-активістів протягом останніх років пройтися вулицями Києва.
Українське суспільство завжди славилося наявністю внутрішніх протиріч, тому не варто дивуватися, що учасники Євромайдану (тобто ті, хто боровся за європейські цінності) вже наступного дня можуть протестувати проти впровадження європейських цінностей.
Корупція як національна цінність
Чи то провалу з Трудовим кодексом комусь в парламенті видалося недостатньо, чи то депутати діяли з щирих переконань, але факт лишається фактом
Другим "цвяхом", який у четвер зупинив шанси України на швидке скасування віз, стало голосування парламенту за антикорупційний пакет законопроектів. Тобто за другий пункт у листі Юнкера на адресу Порошенка.
Йдеться про законопроект щодо створення Нацагенції з повернення незаконно привласнених активів та про розширення правил спецконфіскації.
Міфізація цього питання сягнула таких масштабів, що скоро зрівняється з міфізацією "Гейропи, яка несе в Україну одностатеві шлюби".
Єврокомісія, яка зазвичай утримується від коментарів щодо конкретних законопроектів до того, як вони потрапили до сесійної зали, цього разу вирішила піти проти своїх принципів.
Напередодні голосування представництво ЄС навіть випустило окремий довідник для українських депутатів, де детально роз’яснюється, що механізм спецконфіскації існує також в ЄС.
Причому урядові пропозиції (які насправді готувалися у співпраці з європейськими експертами) є аж ніяк не революційними. Навпаки – в багатьох країнах ЄС діють ще жорсткіші норми спецконфіскації майна корупціонерів.
"Пропонуючи дії, які містяться у вищезгаданих українських законопроектах, українська влада є дуже обережною", - стверджується у публікації.
Звісно, законопроекти можна (і, мабуть, потрібно) було допрацювати, щоби уточнити чи змінити норми, які несуть небезпеку. Але цікава деталь – протягом тритижневої перерви у пленарних засіданнях профільні комітети Ради так і не спромоглися зібратися, щоб допрацювати закони.
Вони зробили це лише напередодні голосування – в середу ввечері. Щоби у підсумку... змінити документ до невпізнаваності.
Євродепутат Пятрас Ауштрявичюс, керівник неформальної "групи друзів України", з яким ЄвроПравда спілкувалася в четвер ввечері, розповів нам про дискусії, які європейська делегація (на чолі з послом Томбінським) мала в Києві – в той час, коли Рада одна за одною провалювала "безвізові закони". За його словами, в частині законів після парламентського комітету з'явилися такі правки, що ці документи краще було не ухвалювати взагалі, аніж ухвалювати у запропонованій редакції.
"Нам потрібні не лише назви законів. Потрібна суть законів. А низка законів, в тому числі про конфіскацію активів, після опрацювання у ВР стали гіршими. І якщо такі закони ухвалити, це не буде зараховано Євросоюзом
Якщо депутати і далі гратимуть у політику замість того, щоби ухвалити обдумане рішення, Україна програє", - запевнив Ауштрявичюс.
Зрештою, Рада не ухвалила жодного із законів з "антикорупційного пакету". Ані в початковому вигляді, ані в покращеному, ані в погіршеному. Голосів на це катастрофічно не вистачало.
На цьому питання про перспективи безвізового режиму успішно і остаточно відклали "на потім".
Що далі?
Вже згаданий Ауштрявичюс лишається оптимістом. І, можливо, має на це підстави.
"Якщо успіху не буде, наше рішення про скасування віз буде відкладене. Це не означає відмови назавжди.
ЄС вміє чекати. Питання в тому, чи зацікавлена України в тому, щоби ми чекали далі.
От тільки якщо ви не ухвалили закони, то не треба тепер звинувачувати Брюссель у тому, що ми не ухвалимо рішення про скасування віз. Адже закони були провалені в Києві, а не в Брюсселі", - пояснив він.
Авторові доводилося чути оптимізм і від представників Єврокомісії. Річ у тім, що в Брюсселі є як ніколи високе бажання надати Україні безвізовий режим. Це є частиною протистояння російській загрозі – ті, хто опікується Україною, чудово розуміють, які негативні наслідки матиме ще одна відмова для віри українського суспільства у перспективи зближення України та ЄС.
Та в ситуації, коли Київ не робить ані кроку назустріч (і одночасно – робить кроки в протилежному напрямку), ЄК просто не має шансів "закрити очі на недоопрацювання". Бо надто багато лишається таких недоопрацювань.
І, нарешті, не на користь Україні грає те, що наші сусіди доводять: вимоги ЄС були цілком здійсненними.
Так, Молдова ще в 2013 році створила антикорупційну систему і вже півтори роки має безвізовий режим. Так, вона працює далеко не ідеально, але минулого місяця саме ці антикорупційні органи, створені "під безвізовий", затримали колишнього екс-прем’єра Влада Філата.
Тепер Україна має всі шанси пропустити поперед себе не лише Молдову, а й Грузію. Яка – попри консервативність суспільства, якої в Україні немає і близько, – змогла виконати ВСІ вимоги ЄС. Зокрема, в Грузії ухвалений і діє закон про протидію дискримінації, з точно такими нормами, які Верховна рада боїться навіть обговорювати.
Тут можна лише згадати слова українського експерта Олександра Сушка в розмові з автором цієї статті, які прозвучали ще в далекому 2010 році:
"В 1990-х ми обурювалися тим, що Україна пропустила поперед себе Польщу та Балтію, які прямували тоді до вступу в ЄС. Далі ми не могли повірити, що нас обійшли Болгарія та Румунія. Згодом ми намагалися, але не змогли йти "в ногу" з країнами Західних Балкан.
Тепер ми втрачаємо лідерство і пропускаємо поперед себе Молдову.
А за кілька років, схоже, ми будемо жалкувати, що лишилися позаду Грузії".
Минуло п'ять років. Влада в Україні змінилася на нібито проєвропейську. Але прогноз Сушка, схоже, справджується.

eurointegration.com.ua

Сергій Сидоренко




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро