Путін сховався чи чепуриться?

Коли мені вчора сказали, що на Червоній площі пройшов військовий парад, я спершу подумав, що мене розігрують.

Відроджувати свято 7 листопада — це вже якось занадто. Але ні – включив комп'ютер, а на сайті «Раша Тудей» вже лежить запис трансляції всього дійства, від початку до кінця, у всій пишності великого північнокорейського стилю. Нестерпно вульгарна, нудотно-солодка як патока, суміш: бравурні революційні марші: «Червона армія – чорний барон», «Від тайги до британських морів», «Розігнали отаманів, розгромили воєвод». Величезні живі фігури, які вибудовували на Червоній площі сотні хлопчиків і дівчаток, одягнених в червоні революційні кольори, але з Георгіями Побєдоносцями на шапочках замість більшовицьких червоних зірок. Дешеві віршовані гасла, парадні дикторські оголошення з фальшивим пафосом. На трибунах – ветерани Великої Вітчизняної війни, люди, які явно ще під стіл пішки ходили, коли на дворі була Друга Світова війна.

Скільки можна нагадувати, хлопці: навіть тим, кому в 1941 році було 18 років, сьогодні перевалило за 90.

Ви взагалі уявляєте собі, як виглядає людина в 90 років? І чи багато ви знаєте людей, які пройшли війну та які дотягли до 90-річного віку, в Росії, з її тривалістю життя?

І взагалі – навіщо цей дивне захід? Офіційний привід – святкування 74-ї річниці параду на Червоній площі 7 листопада 1941 року. Чому раптом таку неповну дату святкуємо? Боїтеся, що не дотягнете ще один рік до 75-річчя, що владу втратите, чи дійсно збираєтеся всіх нас перетворити в радіоактивний попіл?

Якщо вже почали згадувати про 41-й рік, може, і справді до війни готуватися треба?
І де, якщо на те пішло, головнокомандувач? Чому його немає на параді? Сховався через загиблий над Сінаєм аеробус? Або в черговий раз чепуриться? Або це огляд спадкоємців – адже на трибунах були тільки Іванов та Собянін. Виглядали вони, до речі, в антуражі 7 листопада цілком органічно. Радянські до мозку кісток. Може, нас і справді готують до того, що 100-річчя жовтневого перевороту буде знову святкуватися широко й урочисто? А що, якщо так справа піде й далі, цілком вірю в те, що святкування чергової річниці Великої жовтневої соціалістичної революції буде знову внесено в реєстр наших офіційних свят.

Знаєте, найбільше мені шкода тих хлопчиків і дівчаток, які були на площі і на трибунах.

Ось вже і справді, комусь «путінюгенд», а комусь щасливе дитинство десь за кордоном, де відпочивають, йдучи на спочинок, після трудів праведних, їх батьки і діди, конструктори всього цього радянського постмодерну. Відпочивають, дивляться і підсміюються над «піплом», який все це «хаває».

nv.ua

Євген Кисельов