ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 26,57
EUR 31,03
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Як бізнесу використовувати зняття санкцій з Ірану

Як бізнесу використовувати зняття санкцій з Ірану

250

Сьогодні на світовий ринок повноцінно повертається одна з найпотужніших держав Близького Сходу – Іран.

У жовтні було запущено процес зняття санкцій, накладених на цю державу з боку ЄС та США. Скористатися новими можливостями вже готові провідні компанії світу: нафтові корпорації Total, Eni й Saipem, автовиробники Volkswagen і Mercedes, американська Coca-Cola. В українського бізнесу теж є шанс. Чи зможемо ми скористатися ним у своїх інтересах?

Українсько-іранські відносини мають довгу історію. Київ і Тегеран стали на шлях співпраці ще в 1991 році, коли Іран одним із перших в Азії визнав незалежність України. Щоправда, перший великий контракт із будівництва Бушерської атомної електростанції, на виконанні якого харківський «Турбоатом» міг заробити більше 1 млрд доларів, виявився провальним. Під тиском США Україна від нього відмовилася, втративши не тільки гроші, але й іранську прихильність. Нагодою скористалася Росія, замінивши Україну в контракті.

Після розпаду СРСР Україна мала значний військово-технічний і науковий потенціал, яким і поспішав скористатися Іран. Тегеран цікавився всім: і космосом, і електронікою, і машинобудуванням. У свою чергу, Україна мріяла про прямому газопроводі з Ірану.

Незважаючи на режим жорстких санкцій, наша країна успішно співпрацювала з Іраном. Серед реалізованих проектів можна згадати продаж ліцензії на випуск Ан-140, передачу Ірану севастопольського секретного військового океанаріуму «Аквамарин», продаж військової техніки.

Сьогодні Україна та Іран мають чимало точок дотику. За попередніми оцінками, ісламській республіці потрібно $ 15 млрд інвестицій в залізні дороги, $ 200 млрд – в енергетику і $ 30 млрд – в туризм. А зняття санкцій дозволить вивільнити від $ 50 млрд до $ 120 млрд іноземних активів Ірану. І Україна може освоїти значну частину цих інвестиційних ресурсів.

Іран знаходиться на другому місці в світі за запасами природного газу, на четвертому – за запасами нафти. За різними даними, сьогодні ця країна займає 18-е місце за рівнем ВВП у світі, 16-е – по науковому розвитку, 9-е – з нанотехнологій, 14-е – з розвитку сільськогосподарських технологій.

Однак якщо порівнювати Іран і Україна по базовим економічним параметрам і потенціалу, порівняння, на жаль, не на нашу користь.

Сьогодні Україна відстає по багатьох напрямках. Товарообіг з Іраном незначний, зате велике позитивно сальдо.

Структура торгівлі України з Іраном має яскраво виражену аграрну та сировинну спеціалізацію.

Успішній торгівлі з Іраном заважають не тільки війна та економічна криза в Україні. Серед перешкод – відсутність кредитно-фінансових механізмів, слабкий захист капіталів, нестійке податкове законодавство. «Кульгає» якість української продукції (часто вона не відповідає міжнародним стандартам), умови поставок, а її вартість не завжди конкурентоздатна.

Розглянемо детальніше українсько-іранські економічні відносини. У 2012 році в Ірані працювало 1,3 тис. українських фахівців на одному з ядерних об’єктів. Багато українців сьогодні задіяні в енергетичній та нафтовій сферах.

За даними Мінекономіки, у першому півріччі 2015 року експорт українських товарів найбільше виріс порівняно з аналогічним періодом 2014 року в Іран, Бангладеш і Філіппіни.

Агросектор

Сьогодні Іран − це один із найбільших світових імпортерів пшениці. Внутрішнє споживання цього продукту в країні зросло за останні п’ять років з 15,2 млн тонн у 2011/12 маркетинговому році до 17,5 млн тонн у сезоні 2014/15. Серед найбільших експортерів пшениці в Іран – країни ЄС, Росія й Австралія. Україна значно відстає в цій товарній групі.

За даними Oil World, Україна є ключовим постачальником соєвих бобів в Іран. Традиційним постачальником кукурудзи є українське підприємство «Нібулон». За даними міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка, потенційна готовність Ірану щодо поставок зерна з України становить до 3 млн тонн.

Іранська сторона проявляє високу зацікавленість в імпорті з України пшениці, кукурудзи, сої, соняшнику та нерафінованої соняшникової олії. Також іранські компанії зацікавлені в оренді українських сільськогосподарських земель для вирощування зернових і олійних культур, як для власного споживання, так і для реекспорту в треті країни. Щороку в Ірані на імпорт насіння олійних культур та олії витрачається до $55 млн.

Іранський ринок потенційно відкритий для постачання українського м’яса. За останні три роки країна імпортувала близько 300 тис. тонн м’яса великої рогатої худоби. Іран готовий інвестувати в будівництво елеваторів і перевалочного комплексу на півдні України.

Машиноудування

Серед традиційних партнерів Ірану – АНТК «Антонов», «Мотор-Січ», «Зоря-Машпроект», «Азовмаш», «Крюківський вагонобудівний завод», «СКМ».

Україна довгі роки була надійним постачальником продукції для нафтогазової галузі РФ і сьогодні може взяти активну участь у відновленні енергетичного потенціалу Ірану. До речі, Іран уже оприлюднив 30 першочергових проектів в енергетичному секторі, до реалізації яких може долучитися і Україна.

У сфері машинобудування представники іранських організацій і підприємств готові імпортувати з України обладнання та технології для власних металургійних, машинобудівних заводів, підприємств залізничного транспорту, що зумовлено завданням Іранської держави якнайшвидше модернізувати власне виробництво.

Перший льотний зразок нового військово-транспортного літака Faraz-140T, створеного на базі українського Ан-140, буде складено в Ірані 2016 року.

Уже сьогодні Іран зацікавлений у пропозиціях Краматорського заводу важкого верстатобудування, Каховського заводу електрозварювального устаткування, який успішно експортує своє обладнання.

Також іранська сторона зацікавлена у співпраці з українськими проектними інститутами, які планує залучити до проектування і будівництва суднобудівного заводу на Каспійському морі.
Примітно, що іранські підприємства готові закуповувати промислові товари навіть невідомих чи маловідомих торговельних марок. Головне, щоб така продукція відповідала їхнім вимогам щодо якості та ціни.

Вільні економічні зони – ключ до Ірану.

Вільні економічні зони (ВЕЗ) є важливим елементом економіки Ірану. Тому українським бізнесменам, які бажають працювати в Ірані, варто звернути на них пильну увагу. На територіїВЕЗ дозволено реєструвати підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом – процедура реєстрації займе лише два тижні. При цьому права таких підприємствах нічим не обмежено, якщо порівнювати з юрособами в інших частинах країни.

До інших переваг ВЕЗ Ірану можна додати спрощений порядок інвестування, ведення банківських операцій, експорту та імпорту товарів, а також звільнення від сплати податків на 15 років, спрощене наймання робочої сили, безвізовий режим відвідування ВЕЗ.

Камені спотикання

Перш ніж приступити до взаємовигідної співпраці з іранськими підприємствами, варто звернути увагу на певні труднощі для бізнесу у сфері міжнародної торгівлі. Для зручності ми порівняли один із параметрів міжнародного рейтингу Doing Busineess – «міжнародна торгівля» – для України та Ірану.

Іран – релігійна демократія

Що нам відомо про Іран, країну з 5-тисячолітньою історією? 1979 року в Ірані розгорілася Ісламська революція, під час якої було повалено монархію і встановлено Ісламську республіку.

Устрій цієї унікальної держави дуже цікавий. У його основі лежить так звана система «Вілаят аль-факіх» – правління духовного лідера. Ця концепція була розроблена аятолою Хомейні, який і очолив революцію. До речі, не варто плутати його із сьогоднішнім духовним лідером Ірану – Алі Хаменеї.

Отже, державою править найвищий релігійний керівник. Але є й парламент, судова і виконавча влада, яку очолює президент (його обирають раз на чотири роки). Духовне лідерство здійснює Рахбар, аятола, головний ієрарх шиїзму. Він на глобальному рівні управляє республікою, є верховним головнокомандувачем і може змістити президента. Рахбара обирає рада 86 найавторитетніших релігійних діячів. Їх, у свою чергу, вибирають на 10 років.

Парламент в Ірані досить активний, і дискусії в ньому – звична справа, особливо під час призначення міністрів. Навіть Рахбар не може повністю впливати на кадрову політику. Єдине обмеження демократії полягає в забороні критики ісламу і верховного лідера. Але навіть там, поряд із крайніми ісламістами, спокійно присутні прозахідні ліберали.

Юрий Шпак

news.finance.ua




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный Фонд
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро