Кличко vs Береза

З одного боку, колишній боксер, а нині мер Віталій Кличко – це невичерпне джерело для створення фотожаб, каламбурів, жартів і мемів. Починаючи з «два заступника, чотири з яких вже місяць лежать в Кабінеті міністрів» і до «щоб холодна вода стала гарячою, її потрібно підігріти».

Та й про майбутнє Києва він дуже правильно висловився: «нам потрібні гроші, тому що ми розуміємо, що нам не потрібні гроші». А отже, з таким мером завжди буде весело. Однак не тільки лиш всім(с), звичайно.

Борислав Береза теж любить пожартувати, зокрема, над уже згаданими словесними ляпами з боку свого суперника. Нещодавно він розмістив у Фейсбуці ролик зі своєю участю, в якому запрошує Кличка взяти участь у дебатах, іронічно обіцяючи не говорити про халву і погоджуючись навіть з побажанням суперника «прийти зі своїм авокадо».

Однак Віталій, відмовившись за кілька днів до цього від участі в дебатах, спритно розкусив намір Берези «попіаритися на його тлі». Та до того ж щільний графік роботи та брак часу.

Політична залученість

А часу у Віталія справді може не вистачати. По-перше, доводиться вишукувати хвилинку на роботу мера з усіма її відволікаючими моментами, на зразок підтягування на турніку в якості прикладу всім нам.

По-друге, бути главою БПП-Солідарність – не просто партії, а з визначенням «президентська» – теж завдання не з легких. Та й про створену ним у 2010-му політичну партію УДАР доводиться дбати – все ж таки п'ять років лідерства накладають певну відповідальність.

Погодьтеся, такий ритм здатні витримати не тільки лиш всі(с).

Береза у своєму політичному плаванні теж приставав до різних берегів. Популярність прийшла до нього з «Правим сектором», де пан Борислав починав як прес-секретар за часів Революції гідності. Будучи людиною начитаною (свого часу створив фірму "Сефер", яка займалася книговиданням і продажем книг, на хвилиночку) й опираючись на бренд «Правого сектора», досить швидко став депутатом.

Проте головне питання, що виникає у стосунку до кандидата Берези, – хто платить? Він заперечує свою причетність до неформальної міжфракційної групи УКРОП, куди увійшли депутати, яких пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським. Заява нардепа Сергія Мельничука напередодні місцевих виборів 25 жовтня про те, що виборчу кампанію Берези фінансує олігарх Сергій Льовочкін, теж особливого резонансу в суспільстві не набула.

Про членів його новоствореної партії «Рішучі громадяни» суспільству взагалі нічого не відомо. Вся команда, яка балотувалася в депутати Київради, – бізнесмени, представники медіа – зібралися навколо однієї особистості, звичайно ж, самого Берези.

І це зрозуміло, адже у нього є план.

Рекламна кампанія

Кличко з білбордів посміхається. А коли не посміхається, то погляд у нього по-боксерському проникливий, прямий, але не похмурий, із ледь вловимим прищуром. Таке обличчя зазвичай роблять, коли фотограф просить: ну додайте ж трохи настрою!

Білборди з Кличком, безсумнівно, радують око. Ось він підтягнутий, в годному світлому костюмі йде по Києву, оглядаючи місто хазяйським поглядом. Трохи псує враження стомлена панелька, на тлі якої білборд розміщено, – панелька давно не пам'ятає ремонту, але ви ж пам'ятаєте про брак часу у мера.

Або ось турботливий Кличко потискає руки вдячним киянам, які щільно його оточили. На великому екрані біля площі Перемоги над головою Віталія на цьому фото баранчиками летять білі літні хмари – мовляв, все у нас буде добре, хлопці. Можливо, звичайно, не тільки лиш у всіх(с).

Інша справа Береза: він завжди виключно серйозний, відразу відчувається, що людина відповідальна і йому не до жартів. Уміння перебувати в кадрі Борислав, очевидно, набув на телебаченні, де свого часу вів програму «Книга UA» на Першому національному.

На білбордах Береза то театрально розкидає руки, то суворо тицяє пальцем просто в обличчя. Брови його насуплені, погляд похмурий і суворий. Воно, з одного боку, ніби й правильно – Бориславу потрібно показати виборцям, як він незадоволений тим, що відбувається в столиці. Але з іншого боку, через всю цю похмурість якось починаєш сумніватися, що у нього дійсно є план. Хороший план.

Схильність до забобонів

Кличко забобонний, як всі спортсмени, – дає про себе знати боксерське минуле. Наприклад, на одному з останніх суботників він навідріз відмовився вкорінювати у київській землі березу, а попросив собі клен.

Хоча за тиждень до цього в іншому київському парку на іншому суботнику рішуче заштрикнув березу в яму і енергійно закопав.

Але навіть попри те, що дерева меру подобаються не тільки лиш всі(с), землі він, як бачимо, точно не боїться і навіть, пригадується, закликав «готуватися до землі» киян.

Однак і у його суперника, схоже, «готовність до землі» на належному рівні, й жодних забобонів з цього приводу немає. Такий висновок можна зробити, спостерігаючи по всьому місту рекламу Берези в чорній вишиванці.

Будь-який дипломований фольклорист підтвердить – такі сорочки українці зберігали на самому дні скрині й одягали переважно на похорон. А бійців УПА по можливості ховали саме в чорних вишиванках.

Відповідно, або пан Борислав настільки не забобонний, що не боїться носити одяг, який навіває думки про смерть, – звичайно ж, про політичну. Або у нього дійсно є план, котрий надає впевненості у перемозі.

Близькість до народу

Хоча з іншого боку, обличчя Берези з його неголеністю ніби говорить нам, що кандидат стежить за модою, оскільки бороду оголошено головним чоловічим трендом-2015. Але водночас і підкреслює, що сліпо моді не слідує, оскільки густою бородою не обзавівся. Одним словом, з бородою теж все за планом.

А що Кличко? Ну поголений, як і більшість київських чоловіків, але це ж нудно. Але якщо подумати, тим самим він ніби підкреслює – я такий же як і ви (хоча, безсумнівно, як не тільки лиш всі ви). Навіть у мерській столовці він найчастіше замовляє гречку з котлетою.

Хобі, захоплення і наркотики

Відносини з наркотичними речовинами у кандидатів досить натягнуті, проте є.

Зокрема, Борислав у квітні минулого року вже засвідчив свою обізнаність щодо впливу важких наркотиків, виявивши наслідки цієї залежності в діях російського МЗС. Нагадаємо, тоді росіяни звинувачували «Правий сектор» у придушенні проросійських мітингів на сході країни.

«Якщо люди приймають важкі наркотики, рано чи пізно це впливає на їх мозок. Ось і МЗС Росії всюди ввижається «Правий сектор». Знаєте, як в одному фільмі було: «Ти ховраха бачиш? Ні? А він є!». Це галюцинації, викликані важкими наркотиками», – заявив тоді Береза.

І ми, звичайно ж, пам'ятаємо про план Берези для цілого Києва. Слід підкреслити, що й хобі у депутата планом обумовлене – любить пан Борислав боротися з троєщинськими наливайками.

А от Віталій ще в далекому 1996-му не потрапив на Олімпійські ігри в Атланту після позитивної допінг-проби. Пізніше – у 2012-му – суперник Кличка, британський боксер Дерек Чісора, знову звинувачував Кличка у вживанні допінгу. Але справа була перед матчем, а тут неофіційно дозволені усілякі наїзди на суперника. Хоча й пізніше в спортивному середовищі ходили чутки про подібні захопленнях обох братів Кличків.

І пам'ятаючи про щільний графік і нестачу часу чинного київського мера, хочеться виразити респект його вмінню встигати скрізь (і на турнік, і на суботник), не використовуючи додаткових стимуляторів. А якщо згадати, що Віталій ще й у шахи грає, то, звичайно ж, і мови не може бути про наркотики, які, як ви знаєте зі слів Берези, впливають на мозок.

Однак жарти жартами, але хотілося б вірити, що новий мер Києва буде працювати над тим, аби зробити столицю справді європейським, зручним для життя містом. І не тільки лиш в центральних районах.

 ua1.com.ua