ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 28,38
EUR 33,78
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Безпечність продуктів харчування: чи відчуваємо ми себе захищеними

Безпечність продуктів харчування: чи відчуваємо ми себе захищеними

314

Українському визначенню "продовольча безпека" відповідають два визначення: food security - економічна і фізична доступність продуктів харчування - і food safety - безпечність продуктів харчування для життя і здоров'я людей.

Зрештою, і в українській термінології навчилися відрізняти питання продовольчої безпеки і безпечності продовольства.
Про першу складову через непросту економічну ситуацію в країні сьогодні говорять частіше.

Друга - не менш важлива. Добре, коли про неї не згадують, адже це означає, що система контролю працює коректно.

Голова Державної служби безпечності харчової продукції та захисту прав споживачів Сергій Глущенко порушив важливі для країни питання.
Вони варті уваги, але на професійному рівні, а не у вигляді політичних лозунгів.

Добре, що це відбулося зараз, адже експертне середовище отримало чергове підтвердження щодо професійного рівня цього чиновника.
Оскільки основна частина матеріалу чиновника присвячена роботі Мінагрополітики, дозволю собі надати фахові пояснення з порушених питань.

1. Твердження, що Мінагрополітики не спромоглося розробити підзаконні акти для імплементації закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо харчових продуктів" та низки інших законів.

Голова Держпродспоживслужби скромно замовчує, що він залишив важливу позицію у Міжнародній фінансовій корпорації не для роботи в службі, а для того, щоб стати радником міністра аграрної політики та продовольства, де він працював з березня по червень 2015 року.

Саме з цієї посади за рекомендаціями нової команди міністерства він був висунутий для призначення головою служби.

До його компетенції належали, зокрема, питання адаптації харчового законодавства, в тому числі імплементація згаданого закону. Це легко доводиться історією комунікацій із стейкхолдерами, в тому числі міжнародними. Результати цієї роботи Глущенко оцінює тепер вже з іншої посади.

Проблема імплементації законодавства є, але полягає вона в іншому: середній термін погодження документів центральними органами виконавчої влади та на рівні Кабміну становить близько п'яти місяців.

Так, міністерство є органом формування політики, але формування відбувається, в тому числі, шляхом врахування пропозицій інших відомств.
Поки що, на жаль, ми не отримали жодної пропозиції від Держпродспоживслужби, хоча положення про цей орган зобов'язує до такої комунікації. Це негативно позначається і на динаміці підготовки до початку роботи служби.

2. Твердження про неефективність боротьби Держветфітослужби з африканською чумою свиней - АЧС.
В Україні справді поширюється цей вірус - безпечний для людини, але смертельний для свійських і диких свиней. У 2015 році виявлено 32 випадки захворювань. За цей же період у набагато меншій за розмірами і масштабами виробництва Литві зареєстровано 93 випадки, Латвії - 577, Естонії - 393.

Вочевидь, мова йде про банальну необізнаність автора про масштаби проблеми в Європі. Хоча на засідання надзвичайної протиепізоотичної комісії при уряді він запрошується регулярно і відвідує їх. Поки що, однак, без змістовних пропозицій.

Наразі з 32 виявлених в Україні неблагополучних за АЧС пунктів оздоровлено 20. Це, до слова, про "неспроможність локалізувати епідемію".
Згаданий Глущенком єдиний випадок виявлення захворювання на великому промисловому підприємстві - ПАТ АК "Калита" - засвідчив порушення низки ветеринарних і санітарних вимог на підприємстві.

Впливати на такі випадки Держветфітослужба не могла через мораторій на перевірки. За даним фактом органи МВС почали кримінальне провадження.
У вересні 2015 року в Україні відбулася експертна оціночна місія під егідою GF-TADs - Глобальна рамкова програма контролю транскордонних хвороб тварин - щодо заходів з недопущення та боротьби з АЧС. Вона високо оцінила дії уряду, Мінагрополітики та Держветфітослужби з ліквідації спалахів АЧС.

3. Теза про те, що "міністерство намагається реанімувати так звану форму 2".
Рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабміні від 30 жовтня 2015 року №5 було прийнято рішення рекомендувати Мінагрополітики внести зміни до законів від 19 травня 2011 року №3391 "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" та від 6 вересня 2005 року №2806-ІV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо скасування обмежень на видачу ветеринарних документів форми №2 (Ф-2) на внутрішньодержавне переміщення неперероблених харчових продуктів та належного захисту бланків відповідних ветеринарних документів.

Таке рішення викликане необхідністю посилити контроль за переміщенням свинини у зв'язку з поширенням АЧС. За це голосував і Глущенко як член згаданої комісії. Очевидно, цим він підтримав "повернення до старих корупційних схем".

Проте, за пропозицією міністерства уряд ухвалив рішення про добровільне застосування ветеринарного свідоцтва (Ф-2) при перевезенні зерна в порти. Ми працюємо над подальшим звуженням сфери застосування дозвільної документації там, де це не загрожує безпечності продовольства.

Ще кілька слів. Середній вік "старих корупційних кадрів", як їх називає Глущенко, у центральному апараті Держветфітослужби становить 35 років.

Тільки протягом 2015 року завдяки роботі Мінагрополітики і Держветфітослужби отримано дозвіл на експорт продукції у низку країн: ВРХ для забою в Йорданію, столових яєць в Ізраїль, племінної ВРХ у Грузію, молочних продуктів у Чорногорію, продукції молокопереробної промисловості в Китай.

До країн ЄС мають право експортувати товар 238 українських підприємства, серед яких 57 виробників харчових продуктів, у тому числі м'яса птиці, риби, меду, яєць. Триває робота щодо отримання права експортувати в країни ЄС молоко.

Ми отримали позитивний звіт Єврокомісії про відповідність державного контролю вимогам ЄС у сфері насінництва і розсадництва, що в перспективі - сподіваємось, найближчій - відкриє шлях експорту українського насіння на ринки країн ЄС.

Ми не говоримо про процес. Ми регулярно звітуємо про досягнуті результати, у тому числі - в плані дерегуляції. Скасування обов'язкових карантинних сертифікатів на зерно та олійні, обмеження терміну видачі фітосанітарних сертифікатів стали можливими лише протягом останнього року.

Скасовано дозвіл на ввезення продуктів тваринного походження, низку ліцензій, загалом - близько 50 дозвільних документів в АПК. Якщо раніше міністерство блокувало реформи, то зараз є їх драйвером.

Оцінка роботи Мінагрополітики головою Держпродспоживслужби, звісно, може бути цікавою, проте громадськість більше орієнтується на об'єктивні джерела.
Таким є недавнє дослідження міжнародної організації Transparency International. У ньому Мінагрополітики визнане найкращим за останній рік у питаннях боротьби з корупцією і за зменшенням корупції в аграрній сфері.

Я далекий від думки, що ми маємо ідеальну систему державного контролю. Ми ще отримуємо сигнали про неправомірні, на думку бізнесу, дії контролюючих органів і оперативно на них реагуємо, в тому числі вносячи зміни до законодавства.

Однак ми не повинні схилятися і до інших крайнощів. Зокрема, зважаючи на досвід Грузії, де реформування системи ветеринарно-санітарного контролю призвело до знищення тваринництва, після чого систему контролю було відновлено.

Деталі важливі для фахової дискусії. Пересічний споживач повинен бути впевнений в одному: безпечність продукції гарантує держава. Запорука цьому - прозоре, але ефективне регулювання і транспарентний розподіл повноважень.

Як це робиться в світі, можна подивитися на сайті міжнародного епізоотичного бюро. У розвинутих аграрних країнах - США, Німеччині, Франції, Бразилії - за діяльність компетентного контролюючого органу відповідає аграрне міністерство.

Тоді і широкий загал отримує менше інформаційних провокацій, і інтереси сільгоспвиробників та харчовиків дотримуються, і ефективний, але дієвий державний контроль гарантує інтереси споживачів.

Отже, повноцінне функціонування Держпродспоживслужби можливе лише у сфері управління профільного міністерства. Переконаний, що імплементація передового світового досвіду в Україні є безальтернативною.
epravda.com.ua

Володимир Лапа, заступник міністра аграрної політики та продовольства

 




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро