ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 28,27
EUR 33,41
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Нова "зелена" енергетика: програють всі, крім металургів?

Нова "зелена" енергетика: програють всі, крім металургів?

306

Фото: Freepik

Українська влада вирішила оновити правила гри на ринку "зеленої" енергії, чим обурила інвесторів та спантеличила експертів

Президент Володимир Зеленський підписав закон № 810-ІХ, який знижує "зелений" тариф в енергетиці. Чого це коштуватиме українському бюджету та виробникам електроенергії з відновлювальних джерел, та як впливатиме на майбутнє галузі, стратегічна мета якої у Європі – позбавитись залежності від вуглеводнів, що дуже стосується України – російських нафти та газу – розбиралися "Українські реалії".

Колись "кишенькова" галузь для панів Януковича та Клюєва з небаченим у світі "зеленим" тарифом у 46 євроцентів, мабуть, за недоглядом з боку сучасної влади почала досить стрімко розвиватися та у 2019 році зростала темпами швидше геометричної прогресії – потужність збільшилась втричі за 12 місяців (+4,3 ГВт). А загалом, за даними на початок червня, потужність об'єктів відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ) зросла до 7 ГВт, і це без великих гідроелектростанцій, об’єктів на окупованих територіях та сонячних станцій у домогосподарствах, частка яких складає, до речі – більше 618 МВт. Доля електроенергії від ВДЕ у загальнонаціональному споживанні склала 3,6%. Тариф при цьому лише знижувався, до прийняття нового закону – в чотири рази.

За що і як "порізали"

Головним аргументом втручання у галузь, яка розвивається та поступово звільняє країну від нафтогазової залежності, з точки зору авторів законодавчих змін, а саме – Кабміну, стали борги та дійсно занадто великий за світовими нормами "зелений" тариф. Держпідприємство "Гарантований покупець", яке зобов’язано придбати "зелену" енергію у виробників, мало за такими темпами розвитку у 2020 році виплатити 52 млрд грн (без ПДВ), де 33 млрд грн – надбавка до ринкової ціни. Борг, який виник вже на початок минулого червня, складав 14 млрд грн.

Закон передбачає, що відтепер прогнозований дефіцит кошторису ДП "Гарантований покупець" має зменшитись на понад 6,4 млрд грн в рік, видатки за врегулювання небалансів, спричинених виробниками з ВДЕ – на понад 1 млрд грн в рік, а обсяг виплат за "зеленим" тарифом впаде на понад 2 млрд євро.

Фото: freepik

Якщо стисло, то "зелений" тариф зменшують таким чином: для сонячних електростанцій (СЕС) потужністю понад 1 МВт, що були введені в експлуатацію до 2020 року – на 15 %, до 1 МВт – на 10 %; для вітроелектростанцій (ВЕС), які введені до 2020 року і складаються з установок потужністю від 2 тис. КВт та більше – на 7,5 %; для СЕС та ВЕС, введених в експлуатацію в 2020 році та пізніше, зниження становитиме ще 2,5 % додатково.

Крім того, з 2022 року виробники "зеленої" енергії мають нести фінансову відповідальність за небаланс своїх фактичних та прогнозних графіків виробництва електроенергії. Допустима похибка для ВЕС – 10 %, для СЕС – 5 %. Також з 1 серпня нові СЕС потужністю понад 1 МВт зможуть бути введені в експлуатацію та розраховувати на підтримку держави тільки шляхом участі в аукціонах. В свою чергу уряд зобов’язався до кінця 2021 року повністю погасити наявну заборгованість перед "зеленими" виробниками.

Що здобули

Перед тим як порізати тариф, влада вела достатньо довгі переговори з виробниками, та був підписаний меморандум, з яким, до речі, погодились не всі гравці ринку. Вони мають власний кошторис наслідків змін від цього закону. За даними співзасновника Української асоціації відновлюваної енергетики (УАВЕ) Ігоря Тинного, минулого року виробники ринку ВДЕ сплатили 6,2 млрд гривень при загальному валовому доході індустрії у 28 млрд грн без ПДВ. В цьому році валовий доход очікувався біля 50 млрд грн, податок на прибуток, склав би 11 млрд грн. Тепер він має знизитись до 4-5 млрд грн, тобто – 6-7 млрд грн прямих недоотримань.

Але це далеко не все. Кабмін зобов'язаний передбачити у держбюджеті видатки на фінансову підтримку "Гарантованого покупця" не менше "20 % прогнозної виробітки товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік".

Тобто, "зелений" тариф має компенсувати не тільки споживач, але й платник податків. "Ми ніколи не просили субсидій від держави, натомість сплачували купу податків, а зараз нам примусово кажуть: 20% вам будуть сплачувати з державного бюджету. Тобто державний бюджет втратить два чи три рази: у вигляді податків і субсидій прямо зараз, а ще у вигляді позовів інвесторів – пізніше. В моєму розумінні це – тотальна зрада державницьких позицій", – вважає Ігор Тинний.

Щодо розмірів позовів, поки що рано прогнозувати, але вони точно будуть і не тільки в Україні, але й за кордоном. Це справа не одного дня, і розплачуватись за результатами судових рішень скоріше за все буде вже наступна влада.

До чого тут металургія?

Рятуючи від фінансового краху "Гарантованого покупця" влада у цьому законі надала пільги так званим підприємствам "зеленої" металургії. Під це поняття потрапили "юридичні особи, що здійснюють господарську діяльність з виробництва сталі із дотриманням норм щодо прямих викидів діоксиду вуглецю в результаті виробництва сталі на рівні не більше 250 кілограмів на тону сталевої продукції та виключно електродуговим методом виробництва". Тепер вони не будуть сплачувати "зелену" надбавку у тарифі. За даними автора такої поправки до законопроекту – "слуги народу" Дмитра Кисилевського, під цю категорію точно попадають електросталеплавильний комплекс "Дніпросталь", ПрАТ "Дніпроспецсталь", сталеплавильне підприємства "Електросталь" і ПрАТ "Азовелектросталь", які вже вклали "понад 1 млрд доларів у зниження викидів в рамках своїх інвестицій".

І тут залишаються відкритими багато питань: які саме тарифи доведе до цих споживачів регулятор, чи остаточний цей список отримувачів пільги, хто саме буде його утверджувати та чи будуть ці люди під впливом металургійного лобі? І головне: яким буде остаточне сальдо підтримки експортерів для державного бюджету?

"Протекціонізм не робить ефективним власника. Якби власники феросплавних заводів, замість інвестування у телеканали і виборчі кампанії, вкладали в енергозбереження на власному виробництві – зараз ми мали б інші заводи та іншу країну", - вважає Ігор Тинний. Його опоненти кажуть, що під час кризи надати додаткові можливості підприємствам, які заводять валютну виручку у державу – своєчасне рішення.

Що виросте

Але перспективи розвитку "зеленої" енергетики – це не тільки розмір тарифу та пільги для металургів. За ініціативи голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса,  була скасована незмінність оподаткування галузі, так звана арбітражна оговорка. Тобто держава дозволила собі обкладати у майбутньому податками галузь, розвиток якої сама же стимулює пільговим тарифом.

"Верховна Рада, скоріше за все, за поданням поки що президента, спробує запровадити додаткові податки на цю індустрію, щоб ще погіршити можливість інвестування у відновлювану енергетику. Це – збільшення функцій держави, які непотрібні та неефективні: більше зібрати податків, а потім нам же заплатити субсидії", - каже Тинний.

Але є й інший погляд. Авторка ідеї "роздати по 3 тис. грн кожному українцеві", депутатка зі "Слуг народу" Людмила Буймістер вважає, що після прийняття цього закону "держава нарешті почне економити щомісяця 1 млрд. грн. А у цивілізованому світі на нас не будуть дивитись як на пройдисвітів, які не виконують зобов'язання".

Хоча саме зміною правил гри постфактум і незадоволені інвестори. На думку опитуваних "УР" експертів, галузь що найменш очікує зупинка у розвитку. Інвестори, наприклад, у СЕС будуть або очікувати, або взагалі відмовляться від нових проектів. Що стосується вже існуючих, строк виходу їх на окупність зростає, разом із фінансовими ризиками. "Ті, хто будувались за власні кошти та мали окупність в 6 років, матимуть – 9-10. Але ті, хто будувались за кредитні кошти, котрих – більшість, зараз неокупні, банкрути, в дефолті, очікують рішення банків про реструктуризацію кредитів. Ретроспективний перегляд тарифів – він різний. Для когось – 34 %, а для когось – 50 %, по більшості – 15 %", - каже співзасновник УАВЕ.

"Зелений" клин

Мабуть єдиний сектор, якого поки що не торкнулись зміни у законодавстві – це малі СЕС у власних домогосподарствах, яких станом на 1 липня 2020 року вже понад 25 600. Обсяг вкладених інвестицій, за даними Держагентства з енергоефективності та енергозбереження, перевищує 520 млн євро, а сумарна потужність усіх "домашніх" СЕС - 658 МВт.

Малі ВЕС також можуть сподіватись на відносний спокій, але у цій сфері існує тренд на вдосконалення обладнання разом з його укрупненням, потужність вітряків постійно зростає. Зараз популярні вітряки на 3,7-3,8 МВт, а не на один, як було ще кілька років тому.

У той же час на ринку СЕС разом із розвитком технологій, здешевленням обладнання та збільшенням обсягів виробництва, особливо - у Китаї, знижується вартість "вхідного квитка" у проект.

Енергетична незалежність невеликої дачі коштуватиме 500 євро або дешевше. Якщо вкласти більше – можна сподіватись на окупність протягом згаданих 6-9 років та вихід на прибуток. Відомий шоумен Ігор Кондратюк нещодавно звітував на своїй сторінці у Фейсбук про кошторис його СЕС. Витрати на її введення у експлуатацію у 2018 році склали 13 660 євро, строк окупності він бачить через сім років. "Загалом ми генеруємо більше, ніж споживаємо, і за рік маємо невеликий прибуток. Оскільки ми перейшли два роки тому на опалення теплонасосом, то ми взагалі не користуємось газом. Чого і бажали, будуючи СЕС", - пише Кондратюк.

Але, на жаль, його впевненість може бути тимчасовою. Бо підписаний президентом Зеленським закон свідчить про те, що "зелена" енергетична галузь входить у зону турбулентності, де правила гри вже законно можна піддати ревізії. Поки що, у сухому залишку, втратили виробники за рахунок зниження тарифу та перспективи збільшення оподаткування. Державний бюджет отримав нове навантаження у вигляді витрат на компенсацію 20 % "зеленого" тарифу, сумнівного кошторису щодо вигоди від тарифної гри. Металурги – однозначно в плюсі. Держава, як інструмент, втратила в ефективності за рахунок ускладнення життя самій собі та бізнесу. Іміджеві втрати країни та її інвестиційна привабливість в поле зору авторів проекту явно не входили, тому й не рахувались. 




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро