ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 28,44
EUR 33,30
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Пакт Молотова-Ріббентропа та секретний протокол до нього. Прихована правда. Погляд крізь призму часу

Пакт Молотова-Ріббентропа та секретний протокол до нього. Прихована правда. Погляд крізь призму часу

379

Фото: Вікіпедія

ы помнишь, Алеша, дороги Смоленщины,

Как шли бесконечные, злые дожди…

Всем миром сойдясь наши прадеды моляться

За в Бога не верящих внуков своих…"

Константин Смолов

23 серпня 1939 року російський та німецький міністри закордонних справ уклали Договір про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) разом із заявленим таємним протоколом до нього.  

Пише у своїй статті для "Українських Реалій" політолог Микола Бондаренко.

Чинний Президент Російської Федерації Володимир Путін у 2009 році відзначить вищезазначений документ як аморальний; у 2019 році міністерство закордонних справ РФ надасть протилежну характеристику договору, як такий що "‎…дозволив Радянському Союзу відстрочити початок війни майже на два роки і зміцнити обороноздатність країни для боротьби з агресором"; 19 червня 2020 року Володимир Путін опублікував нову статтю, де фактично поставив в один ряд Пакт Молотова-Ріббентропа (1939) і Мюнхенський договір (1938), паралельно стверджуючи, що всі ключові держави тієї епохи несуть провину за початок Другої світової війни. У вересні 2019 року Європейський парламент випустив резолюцію, в якій визнав Радянський Союз на рівних з Німеччиною винним в розв’язанні Другої світової війни, в основу прийняття такого рішення був покладений факт укладання все того ж пакту.

Що ж це за договір і чому сучасні дослідники фактично вимушені переглядати історію XX століття? Розпочати необхідно з того, що спершу історикам були доступні лише німецькі копії цих домовленостей, що фактично не заважало Кремлю стояти на позиції: немає оригіналів — немає домовленостей. Проте у 2019 році горезвісний документ віднайшовся і нарешті "дошукався" його у власних стінах сам Кремль. Не будемо вдаватися до подробиць, навіщо це Москві, проте постфактум, з тих пір, утворилось дві позиції стосовно подій 1939 року  світова і однойменна російська (назвемо її режимною). Попри всі деталі, нитки обох версій приводять до такого висновку: Йосип Сталін прагнув відтягнути війну. Головна відмінність полягає в тому, що окремі історики у цю тезу вкладають протилежний зміст. Одні мають на увазі відтягнути війну, себто від території Радянського Союзу, аби зменшити кількість загиблих, інші  говорять про бажання Сталіна знесилити Європу міжусобними війнами, щоб в результаті встановити гегемонію Радянського Союзу на цій території.

Версія російського режиму

Трактування російським режимом тих подій вельми нагадує історичне виправдання як держави-правонаступниці СРСР. Найголовніша теза навколо якої вибудовується вся теорія — Радянський Союз не винний у розв’язанні Другої світової війни більшою мірою, ніж цілий ряд інших європейських держав. Загалом прослідковується один мотив укладання договору  Радянський Союз був вимушений укласти пакт з Нацистською Німеччиною через такі причини:

1) необхідно було затримати просування німецьких військ на схід, аби отримати більше часу на підготовку армії;

2) фактом підписання документу зруйнувати німецько-японську антирадянську коаліцію (була закріплена Антикомінтернівським договором), таким чином, ліквідувавши для себе перспективу війни на два фронти.

Випробуймо на міцність ці "дві колони", які тримають російську версію.

Пункт перший. Розбираючи цей пункт, відразу згадується риторика авторитетного російського історика зі світовим ім’ям Марка Солоніна, який зауважив у одному із своїх інтерв’ю, що пакт Молотова-Ріббентропа — це договір про ненапад Сталіна на Гітлера і аж ніяк не навпаки. Чому так? Справа в тому, що влітку 1939 року СРСР колосально перевершував Німеччину в озброєнні, буквально в рази. Зазирнувши в минуле, неважко помітити, що активний розвиток німецького військово-промислового комплексу розпочався лише в 1935 році (коли Адольф Гітлер вийшов з обмежень Версальського договору), у той час, як СРСР розвивав цю сферу з першого дня свого існування. Пізніше Німеччина отримає військову першість, проте, баланс сил на 1939 рік був однозначно на користь Радянського Союзу, який випереджав не лише Німеччину, а всі ключові країни Європи разом (Німеччина, Великобританія, Франція). Отож, вести дискусію про те, що СРСР підписав пакт Молотова-Ріббентропа через неготовність армії чи економічну відсталість перед "німецькою машиною"  ніщо інакше, як історичне блюзнірство.

Пункт другий. Проаналізувавши передумови підписання пакту, неважко помітити, що ініціатором німецько-радянських переговорів була перш за все Німеччина. СРСР фактично показував свою лояльність і сприяв покращенню двосторонніх відносин. Наголошуючи на ефективності роботи радянської дипломатії, яка підписанням пакту нібито зруйнувала німецько-японську антирадянську коаліцію, дехто забуває, що це не заслуга СРСР. Важливо, що Німеччина, розуміючи всю вагу німецько-японських домовленостей,  відкрито йшла на підписання пакту Молотова-Ріббентропа, усвідомлюючи, що це може привести до певних наслідків (що й відбулося в 1941 році). Це ще раз підкреслює той факт, наскільки був необхідним і бажаним для Німеччини цей договір.

Що ж насправді відбулося 23 серпня 1939 року?

Прочитавши оригінали домовленостей, себто, сам Договір про ненапад та секретний протокол до нього, відразу виникає величезна кількість питань до російської версії. Зокрема це стосується пунктів секретного протоколу, де чітко написано що і кому "‎в случае территориально-полического переустройства" належить. Договір фактично легітимізував для двох держав поділ Східної Європи на зони впливу (за СРСР закріплювались території Східної Польщі, Бессарабії, Латвії, Естонії, Фінляндії; за Німеччиною — Литва, регіон Вільно, Західна Польща), що закінчилось подальшою анексією великих території. Крім того, повномасштабне вторгнення Німеччини і Радянського Союзу на територію Польщі — прямий наслідок підписання пакту Молотова-Ріббентропа. Відтак легко прийти до висновку, що результатом угоди, про яку зараз йдеться, була Друга світова війна. Пізніше 28 вересня 1939 року буде підписано Договір про дружбу та кордон між Радянським Союзом і Німеччиною, який закріпить ліквідацію польської державності.

Не обійшлось тут також без філігранних дипломатичних прийомів з боку Радянсьского Союзу. Приховуючи свої справжні наміри СРСР, як відомо, вступив на територію Польщі через 16 днів після Німеччини. Насправді затримка відбулася не просто так. Таким чином, Йосип Сталін влаштував справжню пастку Адольфу Гітлеру, якому після інтервенції в польську державу 1 вересня 1939 року було оголошено війну Францією і Великобританією. Тобто, Гітлер загруз у війні, а Сталін ніби став союзником альянтів. Отож, наступ на Польщу саме 17 вересня — це тактичний задум радянської влади, який приніс свої плоди, а саме: зробив видимість, що ворог один  Німеччина, а також забезпечив СРСР нейтральну міжнародну позицію.

Така неоднозначна угода з Радянським Союзом була вимушеною для Німеччини, але надала останній карт-бланш на захоплення інших держав, завдяки пунктам I, IV відповідного договору. А також вона надала можливість щоразу підсилювати свою військово-промислову потугу через постачання необхідних ресурсів з радянського боку за торгівельним договором конкретніше: нафту, вольфрам, ванадій, нікель, марганець, молібден, мідь, хром, хліб, бавовну. Німеччина поступово виходила з-під "контролю‎" СРСР. На 1941 рік суттєва різниця в озброєнні вже не була такою помітною і постійно скорочувалась. Важливу роль відіграли настрої, які запанували в армійських рядах  німці піднесені власними перемогами почали відчувати свою вищість над іншими народам, а Радянський Союз зазнав величезних втрат під час радянсько-фінської війни (1940-1941), яка показала відсутність правильної військової тактики, ефективного керівництва і застосування озброєння. Далі німецько-радянська війна (1941-1945)…

Такі історичні реалії. Часто можна почути думку, що історія переписується. Це є не зовсім правильним судженням. Вона може бути заангажована приховуванням фактів або заідеологізована державною політикою, проте її не зміниш, вона одна. Договір, про який написано вище  ознаменував початок Другої світової війни. Він був не просто підкріплений двома державами (Нацистською Німеччиною та СРСР), а більше того  55 мільйонами людських життів. Раніше невідомі факти, які сьогодні відкриваються, допомагають краще зрозуміти справжній стан речей минулого, а найголовніше, що ми можемо зробити сьогодні  безпомилкові висновки. Отож, ні Радянський Союз, ні Нацистська Німеччина не можуть бути виправдані за ті втрати, які понесли їхні власні та інші народи протягом 1939-1945 років.




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро