ЗА ОЦIНКУ МАЙНА ЗАРАЗ МИ СПЛАЧУЄМО ДО П’ЯТИ ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ ЗАМIСТЬ ЧОТИРЬОХСОТ. ТАК ЗАХОТIВ АНТОН ЯЦЕНКО?

Відправною точкою впровадження нових правил оцінювання була постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року № 231 "Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства". Цією постановою було визначено механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей оподаткування та сплати інших обов’язкових платежів. Повноцiнно відповідна система оцінки для цілей оподаткування діє з першого лютого цього року.

Водночас під виглядом благих на перший погляд цілей насправді нововведення мають на меті узаконення нового способу здирництва громадян та наповнення кишень окремих із можновладців. Пiсля початку дії нової системи оцінювання за оцiнку майна при його відчуженні замiсть 200 – 400 гривен, якi платили ранiше, платимо 2000 – 5000 грн. I,дивним чином, знову учасниками цієї схеми є люди та організації, наближені до народного депутата Антона Яценка.

Спроби можновладців «заробити» на монополізації ринку оцінки майна мали місце ще на початку 2012 року. З цією метою Верховною Радою України було внесено зміни до окремих приватизаційних норм законодавства. Ключовим тут став Закон від 13.01.2012 № 4336-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 - 2014 роки", який фактично створив передумови, за якими з фіскальними цілями нерухомість в подальшому стали оцінювати лише «особливі» суб'єкти оціночної діяльності. Ініціатором внесення законопроекту був особисто Прем’єр-міністр України  Микола Азаров.

Наступним кроком до монополiзацiї ринку оціночних послуг стали накази Фонду держмайна від 23 квітня 2012 року №№ 793-799.Ними відомство затвердило новий «привілейований» напрямок в оцінці майна - «для цілей оподаткування». Незабаром ФДМУ, керуючись загадковими принципами, відібрав дванадцять фірм з чотирьох тисяч (!!!), які отримали сертифікат на здійснення оціночної діяльності за вказаним напрямом та зайняли монопольне становище на ринку оцінки майна при здійсненні операцій з його відчуження.

На сьогодні сертифікат з відповідним напрямком оцінки майна можна отримати тільки у випадку проходження успішного навчання в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки. Чому і як було вибрано цей навчальний заклад, хто відбирає і за якими принципами претендентів на навчання - це питання ФДМУ залишив без відповіді. При цьому дев’ять тисяч працюючих у галузі оцiнювання фахівців, по суті, були викинутi з ринку.

Згідно з новим порядком оцінювання ці дванадцять фірм, офіси яких розташовувалися в Києві, повинні були охопити всі регіони України. Відтепер, оцінка могла проводитися навіть без виїзду на об'єкт, що до цих пір було абсурдом.

Нова система зводила до мінімуму відповідальність монопольних оцінювачів перед людьми і державою, зате передбачала десятикратне збільшення вартості послуг. Очікуваний чистий дохід монополістів, який планувалося отримати тільки на перших порах, фахівці галузі оцінювали в 300 млн грн.

Громадські організації оцінювачів звернулися до Президента, Уряду та народних депутатiв. Зрештою, під вимогою зупинити монополізацію ринку підписалися всі вітчизняні оцінювачі.

Це призвело до того, що визрiв скандал. 14 червня того ж року, нiби-то, придушити задуми авторів корупційної ідеї взявся особисто прем'єр Микола Азаров. Щоб виправити власну помилку, якої він припустився внісши Закон № 4336 до Парламенту, він доручив скасувати накази Фонду держмайна, покарати винних і нормалізувати роботу на ринку оцінки.

I вже 15 червня Фонду довелося скасувати свої накази. Однак «Спілка оцінювачів України»,«Асоціація фахівців банківської оцінки України» та «Асоціація оцінювачів України», якiФДМУ визнав саморегулівними організаціями оцінювачів, звернулися до Уряду з вимогою вiдновити податкове оцiнювання. I Уряд цю вимогу задовольнив.

Попри те, що в Україні діє ряд справжніх профільних громадських організацій: «Українське товариство оцінювачів», «Асоціація фахівців оцінки», «Союз експертів України», «Спілка оцінювачів землі», «Всеукраїнський союз експертів-оцінювачів», «Спілка оцінювачів України», ФДМУ «прислухався» до «побажань» саме цих трьох органiзацiй. Їх представників включили до Наглядовоi ради з питань оціночної діяльності. Був затверджений склад Екзаменаційної комісії за напрямом «Оцінка для цілей оподаткування».

До комісії увійшли представники тільки двох саморегульованих організацій з дев'яти, визнаних Фондом. Зокрема, це «Асоціації фахівців банківської оцінки України» і «Союзу оцінювачів України». З представників цих же двох організацій Фонд склав атестаційну комісію з якості послуг.

Постанову Уряду № 231, яка визначає порядок проведення оцінки для цілей оподаткування, було затверджено ще в березні 2013 року.

Згідно з постановою, здійснювати оцінку може суб'єкт господарської діяльності, який відповідає вимогам, затвердженим ФДМ, і який внесений до Державного реєструоцінювачів.

Тобто зараз для надання такої послуги як податкова оцінка, оцінювачі повинні пройти платне навчання у відповідному навчальному закладі, успішно скласти іспит і отримати кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з відповідної спеціалізації.

На даний момент підготовку оцінювачів можуть здійснювати 27 навчальнихзакладів, які уклали відповідну угоду з ФДМУ.

При цьому оцінка майна за новими правилами здійснюється за допомогою програми, за яку оцінювачам необхідно платити 80 % від суми оцінки. Формально це – роялті. А фактично, це просто «відкат». І отримує його такий собі "Український інститут менеджменту якості оціночної діяльності".

За інформацією видання "Економічна правда" до захоплення ринку оцiнювання мають відношення творці Тендерної палати - депутати Антон Яценко та Сергій Осика.

"Аферипочалися з постанови Кабміну № 1103, потім № 231, та № 501, плюс наказ ФДМУ № 79х , а такожорганізації навчання "нових" оцінювачів", - стверджує видання.

У свою чергу, у клубi оцінювачів «Вікно»cтверджують, що згідно з випискою з реєстру, вищезгаданий Інститут управління якістю належить Всеукраїнськiй громадськiй організації "Спілкаоцінювачів України".

Водночас "Спілка оцінювачів України" належить соратнику Антона Яценка Каіпецькому Миколі В'ячеславовичу, члену Атестаційно-ревізійної комісії при Фонді держмайна, яка приймає рішення про те, хто буде допущений на ринок оціночних послуг.

Звернемо увагу, що у 2012 році, коли ринком оцінювання майна для цілей оподаткування заволоділи всього 12 учасників, послуга оцiнювання подорожчала до 3-6 тисяч гривень .

Однак 26 лютого 2014 Антон Яценко зареєстрував законопроект № 4291 в області податкової оцінки як внесення змін до Податкового кодексу України. Також пiд вiдголоси Майдану пан Яценко запропонував депутатам ВР України перерахувати до фонду постраждалих на Майдані одномісячну зарплату. Але тепер ця людина вже ніколи не зможе сказати, що до оцінки він не має ніякого відношення, і що вона ніколи не входила в сферу його інтересів. А зараз раптом оцінка увійшла в цю сферу і сильно його стурбувала.

 Що ж такого революційного з точки зору віянь часу пропонує А.Яценко в новому законопроекті? Нова схема передбачає скасування як оціночної вартості, так і нікому не потрібної системи контролю якості та як такого особливого напряму в оцінці - оцінки для оподаткування та сплати інших платежів. А також єдиної монопольно нав'язуваної оцінювачам програми і багатьох інших "принад" податкової оцінки. Висновок iз цього  дуже простий - раз все так просто скасувати, то чи була вона взагалі потрібна - ця податкова оцінка? І чи довго вона протримається в країні, де боротьба з корупцією поставлена ??на чільне місце?

Випереджаючи очевидно неминуче скасування "старої корупційної" схеми, пан Яценко вирішив запропонувати зовсім інший механізм. На перший погляд, пропонується вельми простий спосіб оподаткування угод купівлі-продажу нерухомості, дарування та спадщини. Простота полягає в розрахунку величини податку та інших платежів не від вартості об'єкта, а в залежності від кількості квадратних метрів квартири, будинку або земельної ділянки. У проекті закону це записано таким чином: "... ставкою три відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв метр бази оподаткування, а для земельних ділянок - за 100 кв м бази оподаткування".

Не кажучи вже про наукову та економічну безграмотність постановки питання про оподаткування землі на додаток до обкладання податком будівлі, збитковою є сама ідея обкладення фізичних параметрів замість вартості. Чому? Тому, що податок, який треба сплатити в цьому випадку за хату-розвалюху в селі, буде таким же, як і за хороми в столиці на Печерську. Також будь-яке оподаткування несе не тільки фіскальну, а й регулюючу функцію, яка може бути досягнута тільки при оподаткуванні ринкової вартості нерухомості: чим дорожче нерухомість, тим вище повинні бути платежі - як при угодах, так і при будь-якому іншому оподаткуванні.

Наприклад, платежі при купівлі / продажу квартири на Печерську, площею 100 кв м і вартістю 250 тис. дол США. При розрахунку залежно від вартості, 1% до Пенсійного фонду від вартості такої квартири складе 2,5 тис. дол або 25 тис. грн (при курсі 10 грн за 1 дол.) Разом з тим 1% для квартири в Кривому Розі такою ж площею 100 кв м, але вартістю 50 тис. дол, складе 500 дол або 5 тис. грн. Як бачимо різниця в оподаткуванні - п'ятиразова.

При запропонованій паном Яценко системі сьогоднішній 1% для обох квартир перетвориться на 3% від оподатковуваного мінімуму за кв м. Тобто 3% х 1200 х 100 = 3600 грн. У підсумку отримуємо незначне зниження рівня податків для недорогої квартири на периферії (у порівнянні з оподаткуванням її ринкової вартості, тобто 3600 проти 5000 грн). Але, що особливо насторожує, оподаткування операцій з купівлі/продажу найдорожчої квартири в елітному районі знизилася майже в сім разів (3600 проти 25 тис. грн)!

Не може не порадувати окремих громадян деяке зниження платежів за угодою (а отже, і зменшення надходжень до бюджету) від такого оподаткування. Але цей податок є важливим джерелом надходжень до Пенсійного фонду, а зниження надходжень від багатих в цій ситуації буде набагато більше, ніж від квартир економ-класу, зазвичай розташованих в невеликих містечках, де ціни на нерухомість дуже низькі.

Чому не можна оподатковувати будівлю і земельну ділянку? Чому це неграмотно?

Річ у тім, що в ринковій вартості будь-якої нерухомості закладена вартість земельної ділянки, на якій вона розташована. Адже всі ми знаємо, що вартість залежить від місця розташування нерухомості. У ціні будь-якої квартири, яка розташована "на поверсі" і з землею не стикається, все одно враховано вартість земельної ділянки. Тому обкладаючи податком / платежем і будинок, і земельну ділянку, ми змушуємо платити за одне і те ж двічі: спочатку - за будинок з землею, а потім - ще й за землю окремо. Гаразд, якщо це маєток олігарха, але якщо це звичайний приватний будинок? Якщо в ринковій вартості будинку "закладена" вартість земельної ділянки, то обкладатися податком повинен об'єкт нерухомості в цілому, а не кожна складова цього об'єкта окремо. Адже нікому не приходить в голову оподатковувати квартиру і земельну ділянку будівлі, в якій розташована квартира. Чому ж тоді це роблять з будинками? А враховуючи те, що приватних домоволодінь безліч саме там, де нерухомість недорога , то знову виходить, що бідні платять за багатих.

Ми звертаємо увагу експертів і політиків на те, що для того щоб зруйнувати вищезгадану корупційну схему, законодавчі ініціативи зовсім не обов’язкові. Тут достатньо лише рішення Кабміну. Адже проблема не в законі, а в способі його виконання,встановленому всупереч закону підзаконним актом.

Тобто потрібно лише скасувати постанову Кабміну № 231 "Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства".

    Шановний пане Прем’єр-міністре! Якщо Ви з нами, якщо Ви проти корупції, скасуйте цю постанову!

А за паном Яценко громадська організація «Україна без корупції» уважно стежитиме!
Яку ще корупційну схему він придумає, дізнаємося вже незабаром. Поки цей «креативщик» не поніс жодного покарання, його творчий розум, роками загострений на створення незаконних схем, народжуватиме нові «шедеври».

Відтак, нові розслідування в рубриці «Personanongrata» вже незабаром!

Олег Петров

журналіст

Спеціально для ГО "Україна без корупції"