ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 28,30
EUR 34,40
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Віктор Чумак: я запитаю у Павла Шеремети, чому не відмінили корупційну постанову?!

Віктор Чумак: я запитаю у Павла Шеремети, чому не відмінили корупційну постанову?!

387

Чому боротьба із корупцією в Україні лише декларується? Хто або що стоїть на заваді люстрації? Чим нам допоможуть скандинавські судді? Про ці та інші питання у спеціальному інтерв’ю редакції Громадської організації «Україна без корупції» із головою Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктором Чумаком.

До комітетів Верховної Ради на Садовій я добігав уже під зливою. Вимок вщент. У бюро перепусток мене підозріло перевіряли хвилин десять. Як наслідок – я запізнився на інтерв’ю. Віктор Васильович, глянувши на годинник, жартома зауважив: «От із цього і починається корупція!»  Біля величезного лакованого столу декілька мяких крісел із низькими спинками. Голова комітету запрошує. Сідаю.

Вікторе Васильовичу! Ви завжди стверджували, що для боротьби із корупцією потрібна політична воля. Сьогодні вона є. І корупція є. Чому?

Розповім анекдот із життя. Виходжу я якось із офісу і підходить до мене пара літніх людей. Вітаються і починають розмову, як зазвичай: «Чого ж Ви не боретесь із корупцією! Всі ми від неї дуже втомилися?» «- Та боремося», - кажу – «як можемо. Адже антикорупційне законодавство у нас на рівні. Усі необхідні закони ВР прийняла. Вони відповідають усім вимогам Ради Європи. Якщо буквально, «де-юре» ми із корупцією боремося дуже добре. Далі: президента-хабарника змінили? Змінили. Премєр-міністра змінили? Змінили. Генпрокурора змінили? Змінили. Міністра внутрішніх справ змінили? Змінили! Весь Кабмін народний? Народний! То в чому ж проблема?! Законодавче поле є – все є і люди, начебто, достойні є! А проблема залишається. Чому? Тому, що у боротьбі із корупцією на державному рівні потрібно одне: політична воля.  - І в кого вона має бути? У Президента? Так! В Уряду? Так! У губернаторів? Так! І вона є. А проблема залишається..» Ну, поговорили ми а в кінці цей чоловічок мені каже: «Вікторе Васильовичу! Ваша допомога мені потрібна!» -« Яка?» « – Та, ось, мій син юрист. Ви не могли б допомогти влаштувати його на роботу до суду?..»  От і все, розумієте? От з цього треба починати! Із себе, із власної свідомості, із власних інтересів, із власної схильності до корупції у будь-яких її проявах.

Тобто винні в усьому ми самі? Джерело корупції перш за все – це наша ментальність?

Так, починати потрібно із себе! Адже ми всі проти корупції! Ми про це багато говоримо, навіть кричимо! Дуже обурюємося, коли стикаємося із свавіллям чиновників, суддів, чи міліціонерів. Але, коли з’являється якийсь наш інтерес, ми намагаємося його реалізувати у будь-який спосіб: через знайомих, рідних, близьких або ж.. за хабар. Ось із цього і  потрібно починати боротьбу із корупцією – із власного інтересу! Адже у випадках, коли зловживання владою, використання своїх зв’язків, знайомств, реалізація якихось прохань нам необхідна для реалізації власних інтересів, ми це чомусь не вважаємо корупцією. І це на рівні свідомості. Ну, попросили людину, ну, віддячили їй. Що ж тут такого?! Ну, це ж для мене – для рідного. Яка ж тут корупція?!) А те, що посадовець своєю владою зловживає ! І, як би ми це не називали, і як би не виправдовували конкретний випадок, який начебто нікому шкоди не принесе, все одно буде мати місце саме те, що ми всі хочемо побороти – корупція!!  Тому, окрім законодавчих ініціатив, окрім політичної волі на рівні керівництва держави, потрібно проводити колосальну роботу по зміні свідомості людей. Потрібно пояснювати, втокмачувати: корупція починається із тебе! Якщо ти,  кожен із нас, свій інтерес ставить вище державного, суспільного, вище закону – корупцію не здолати! Однак, змінити свідомість людини у дорослому віці – це дуже складно. А змінити свідомість суспільства – надзвичайний труд. Тому зараз потрібно посилено працювати і з нашими дітьми, і з молоддю. Потрібно їм доносити цю просту істину: ціль НЕ виправдовує засоби! НЕ порушуй закону, НЕ провокуй корупцію, НЕ прагни будь-якою ціною! Оце шлях. Адже, є статистика. Одними каральними заходами корупцію не викорінити. Її взагалі повністю викорінити неможливо. Така вже природа людей. Не кожен може протистояти спокусам, знаходячись при владі. Людина завжди буде прагнути різними шляхами задовольнити свої життєві потреби. Законно це чи ні. Але, якщо людині щось потрібно – вона цього прагнутиме. Отож, корупцію повністю викорінити неможливо. Але ж можна значною мірою понизити її рівень. І в цьому напрямку боротьба можлива і необхідна. І першим кроком має бути компанія не «НЕ бери хабарі», а «НЕ давай хабарі»! Це дуже важливо.

Так, «НЕ давай хабарі»! І твій бізнес занепадатиме, твої діти НЕ отримуватимуть належної освіти, а батьки будуть позбавлені належного медичного догляду, а ДАЇ-шники просто ґвалтуватимуть тебе судовими тяганинами за надумані порушення Правил дорожнього руху. НЕ давай хабарі!?

Так! Не давай хабар! Потрібно розпочати цю кампанію і подивитися: чому не йде бізнес, чому провалюються потрібні ініціативи, чому виникають перешкоди? Хто заважає?! Хто сидить на грошових потоках? Хто?! І тоді все буде зрозумілим. 

Можливо. Але все це мені нагадує наші армійські порядки, де можна жити «за статутом», а можна – «за дідівщиною». Коли я, свого часу, прийшов із однолітками до армійської частини, «діди» нас поставили перед таким вибором. І ми одразу ж вибрали «за статутом». Протрималися ми рівно три дні. Стройовою ми крокували на плацу зранку до вечора, у наряди заступали по декілька разів на добу (!!!), постійно щось драїли, чухрали, а після ще мали рознарядку на спортмайданчик. Ледь не повмирали. І погодилися на «дідівщину». Зранку ми прибирали і на обід приносили дідам із столової бачки з їжею. Все! А далі пиво, фільми, музика і самоволки!

От і я про це. Люди самі обирають шлях хабарництва. Так ніби зручніше, ніби швидше усе можна вирішити. А насправді це породжує корупцію всього суспільства і держави. Це неприпустимо! Це шлях в нікуди. Отож, починаймо із себе: НЕ давай хабарі!

Але цього не достатньо! Редакція ГО «України без корупції» постійно публікує матеріали гучних корупційних справ із фігурантами із владного ТОП-ешелону. Ми зробили вже декілька власних розслідувань стосовно загальнодержавних корупційних схем. Наприклад, стосовно «оцінювання для цілей оподаткування». І на це вже є реакція влади, але дуже млява. Чому? Адже зараз є політична воля!

Так! Чому? Виникає це питання. І ви про це пишете, і я про це говорю, і багато людей на це звертають увагу. От Тетяна Чорновіл про це постійно гримить. А проблема залишається.  Чому?

Я думав, що голова комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією знає відповідь на це питання?

Ні. Я лише знаю у кого запитати! Є в Уряді людина, яка відповідає за економічний блок. От у неї і треба запитати, чому Уряд не відмінить свою постанову № 231? (Постанова Уряду від4 березня 2013 року "Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства"), якою розпочалася реалізація корупційної схеми у сфері оцінювання – прим. ред. Детальніше тут. 

І хто ж запитає?

Я і запитаю. На день Уряду у Павла Шеремети я запитаю: хто не дає відмінити цю корупційну постанову? Кому із членів Уряду вона вигідна? От і побачимо, що він відповість!

Матимемо ексклюзив із першоджерела! ГО «Україна без корупції» отримає інформацію першою?

Немає питань!

Але навіть за наявності політичної волі на загальнодержавному рівні, системно боротися із корупцією в нових реаліях буде ще важче. Одним із наслідків конституційної реформи стане децентралізація влади. А тепер уявіть боротьбу із корупцією, наприклад, у Одесі, коли майже все вирішуватиме обраний регіональний лідер, у якого все буде «пов’язано»! І зовсім інша ситуація, скажімо, у Львові, де галичани першими позбудуться хабарництва. Можливо, це буде «природний добір»? Виживання свідомих регіонів?

Ні, теорія Дарвіна тут не спрацює! Цей процес потрібно очолити. Боротьба із корупцією має бути централізованою, попри всілякі конституційні нововведення. І рушієм цього процесу може бути лише політична воля керманичів. Ви ж пам’ятаєте, як Янукович говорив про боротьбу із корупцією! І де результат? Ми зараз чуємо такі ж обіцянки. Але найперший результат, по якому можна буде зробити висновки, що боротьба влади із корупцією має ефект - свобода бізнесу. Він має про це сказати. Що його не шматують перевірками, що він не стикається із якимись адміністративними перепонами, що його не обдирає податкова. Оце стане свідченням боротьби!

Але без десятків кримінальних справ бізнес цього не скаже. Совість раптом у чиновників не проснеться. Може їх, все ж таки, люструвати?

А оце і є процес люстрації.

А я думав, що люстрація, це коли одних звільнили, а інших призначили – радикально. Тоді це справжнє очищення. Латиною буквально: lustratio.

А за якими критеріями?

За критерієм займання посад за попередньої влади.

Ні, це дуже абстрактний критерій. Це не об’єктивний критерій. Ми не можемо лише на цій підставі звільняти людину, не допускати до посад дійсно хороших спеціалістів. Я думаю, що шлях такий: створили люстраційні  комісії і, якщо на людину немає жодної скарги, немає жодного свідоцтва про те, що вона була задіяна у схемах чи брала хабарі, то вона може спокійно працювати. Це ж фахівці. Де їх набрати, якщо усіх по виганяємо? Ще один аспект. Є посади на яких є можливість брати хабарі, а є посади, де це неможливо в принципі.

Наприклад? Голова комітету Верховної Ради..?

Так, наприклад, голова комітету.

Загалом це посади, на яких не приймаються рішення, за які можна було б отримати хабар. Тобто, корупція там не можлива в принципі. Навіщо ж звільняти цих людей, які все життя присвятили державній службі?

Прокуратура – служба, у якій корупція «в принципі» не лише можлива, але й стала невідємною складовою діяльності цієї структури. І тим не менше, новий Генеральний прокурор у своїй першій заяві сказав, що люстрації не буде. Чому?!

Ви задаєте ті ж запитання, що і я собі задаю. І його я теж про це запитав би. Але, навіть нехай він нікого не люструє. Вже є новий проект закону про прокуратуру, схвалений Венеціанською комісією і Радою Європи. І якщо за півроку він буде ухвалений Парламентом, то наша прокуратура опиниться у поза корупційному полі. Там не буде підстав для хабарництва як такого. Зокрема, прокуратура не буде мати функцій загального нагляду, досудового слідства та інших, які раніше були джерелом корупції. Та й сама прокуратура буде значно зменшуватися за штатом. Тобто, люструвати нікого не треба. Все відбудеться автоматично. Представники прокуратури чинять надзвичайний спротив проти прийняття цього закону. Він, мовляв, знищить прокуратуру. Однак, будьмо відвертими - її дійсно треба знищити, а на її місці побудувати сучасний, європейський орган з функціями та методами дії, притаманними відповідному органу в демократичному суспільстві! Навіщо завуальовано говорити, що її потрібно реформувати? Там немає що реформувати. Так само, як МВД. Скільки раз вже говорили про реформу міліції. Але ми можемо лише написати концепцію нової міліції і почати все із чистого аркуша.

А суди?

Із судами все складніше. Ми не можемо знищити судову гілку влади і побудувати нову. Але шлях вирішення проблеми є. Можливо він екзотичний, але цілком реальний.

Зокрема?

Зокрема, шлях Сингапуру. У них касаційна судова інстанція була перенесена у Лондон. Все. Не зловживатимеш ніяк! Якщо ми не можемо вчинити буквально так само – із переїздом нашої касації до Лондону є певні складнощі – давайте зробимо інакше. Давайте суддями касаційної інстанції запросимо відставних суддів скандинавських країн. Крапка. Вони працюватимуть Sineiraetstudio («без гніву та упередженості» – крилатий латинський вираз, який приписують римському історику Тациту – прим. редакції). Вони чітко бачитимуть, де суддя зробив помилку, а де є свідоме неправосудне рішення. От і все.

Діюча Верховна Рада перешкоджає нам у боротьбі із корупцією? Можливо проблему буде знято після позачергових виборів?

Ні. Майже все необхідне законодавство у нас прийняте. Його потрібно лише виконувати. Звісно, межі досконалості немає. Законодавство можна переробляти скільки завгодно. Але, коли ми, наприклад, у Бундестазі розповідали про антикорупційні норми, які маємо у себе, то німці просто за голови хапались. У них, мовляв, такого немає. Отож, потрібно просто рішуче йти шляхом реформ. Так, це шлях не близький. Це шлях не короткий, але ним треба йти. Іншого нам не дано.

Як довго нам доведеться йти до своєї мети? Скільки років?

Спочатку треба зробити перший крок.

Довідка:

Чумак Віктор Васильович. Народився 5 червня 1958 року в м. Хмельницькому. У 1975 році закінчив середню школу № 11 м. Хмельницького. У 1981 році закінчив з відзнакою Хмельницьке вище командне артилерійське училище ім. Маршала артилерії Н. Яковлєва. Після закінчення училища молодим лейтенантом почав службу на Далекому Сході на півострові Камчатка.

У 1984 році був переведений по службі в місто Крупки у Білорусі. Пройшов усі командні посади в артилерії Сухопутних військ, від командира взводу до командира артилерійського дивізіону. Під час перебудови в частині де служив виступив з ініціативою про скасування ст.6 радянської Конституції, про «керівну роль КПРС», за що і був «висланий» у 1990 році як «військовий дисидент» з Білорусі до Середньої Азії, в г.Кушка , на кордоні з Афганістаном.

Після розвалу СРСР в 1992 році повернувся в Україну, де продовжив службу в рідному училищі у м. Хмельницькому. У 1995 році закінчив юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Після створення на базі училища Академії Прикордонних військ України засновує в ній юридичну освіту і очолює кафедру конституційного та адміністративного права.

У 1999, 2000 роках був визнаний лауреатом і переможцем у Всеукраїнському конкурсі на краще професійне досягнення "Юрист року". Автор 37 наукових праць. Керівник та учасник робочих груп при написанні 11 Закону України в Адміністрації ДПС. Керівник неформального робочої групи з вивчення досвіду трансформації правоохоронних органів в країнах ЄС.

У 2004 році, в період згортання політики на європейську інтеграцію урядом Януковича, звільняється з військової служби і стає директором програм політичного аналізу та безпеки в Міжнародному центрі перспективних досліджень.

З 2010 року очолив громадську організацію Український інститут публічної політики. Активно працює над концепціями змінами в антикорупційній політиці, впровадження демократичних стандартів і процедур у публічній політиці та політичної конкуренції.

У Верховній Раді VII скликання очолює Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

Олег Петров

журналіст

Спеціально для громадської організації «Україна без корупції»




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро