ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 28,38
EUR 33,78
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Чим новій владі не догодив проект нового Закону України «Про прокуратуру» ухвалений парламентом України в першому читанні ще в листопаді минулого року?

Чим новій владі не догодив проект нового Закону України «Про прокуратуру» ухвалений парламентом України в першому читанні ще в листопаді минулого року?

264

Саме із середини  листопада минулого року, ініційований ще Президентом Януковичем, припадає пилом в стінах комітетів Верховної Ради України проект Закону України «Про прокуратуру». Документ прогресивний, може стати гарною основою для реформування органів прокуратури, однак представники нової влади із лютого місяця цього року пальцем не поворухнули аби врешті-решт прийняти його.

 

З радянських часів Україні дісталася у спадок прокуратура карального, репресивного зразка, а тому цей державний орган має завдання, не властиві органам прокуратури прогресивних, розвинених держав. Конституція України покликана внести зміни в існуючу систему. При прийнятті Основного Закону України було визнано, що в демократичній державі прокуратура не повинна здійснювати функції «загального нагляду». «Перехідні положення» Конституції України встановлюють, що прокуратура продовжує виконання функцій нагляду та попереднього слідства до прийняття законів, котрі передбачатимуть здійснення таких функцій іншими органами державної влади. Однак так званий «перехідний період» занадто затягнувся. З моменту прийняття Конституції України і до сьогодні, тобто впродовж 18 років, владою не здійснено жодного реального кроку для реалізації положень Конституції щодо позбавлення прокуратури невластивих їй функцій. Тому нині органи прокуратури фактично залишаються тими самим, що й за радянських часів як по своїй суті та завданнях, так і за методами роботи. При цьому ці державні органи обросли складними корупційними схемами, внаслідок чого під виглядом спостерігача за дотриманням законності ховаються корупційні монстри.

Останнім часом з’явились зрушення в цьому процесі. На виконання норм Конституції щодо функцій і завдань прокуратури, а також вимог для підписання Угоди про асоціацію з ЄС було розроблено і внесено проект Закону України «Про прокуратуру» за №3541. Суб’єктом законодавчої ініціативи виступив Президент Віктор Янукович. Розроблений з урахуванням досвіду прокуратур в європейських державах, він відповідає стандартам Ради Європи та був схвалений Венеціанською комісією.

На сьогодні прийняття такого Закону залишається єдиним невиконаним зобов’язанням України, пов’язаним з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. Однак нова влада чомусь не поспішає з його прийняттям.

Чим же так не подобається новій владі, а зокрема, новому Генеральному прокуророві, цей законопроект? Чому він вже практично дев’ять місяців проходить різні експертні перевірки і не винесений на розгляд парламенту у  другому читанні? Чому ми не бачимо прагнення високопосадовців протидіяти корупції, що вже давно закоренилась в органах прокуратури? Чому ті, хто закликає «жити по-новому», призначивши нового Генерального прокурора, залишає  йому повноваження, не передбачені Конституцією України?

Відповідь проста. Відповідно до нового Закону «Про прокуратуру» цей орган втрачає ті функції, що були основою корупційних схем і зловживання владою в органах прокуратури, котрі протягом років приносили та приносять вигоду їх організаторам і виконавцям, адже прокуратура залишається одним з найбільших анклавів наживи і корупції в Україні.

У вище зазначеному законопроекті передбачено ряд практичних кроків спрямованих на суттєве реформування органів прокуратури. Зокрема:

1. Передбачається скасування функції «загального нагляду».

Основне джерело незаконних доходів величезної кількості працівників прокуратури – це здійснення функції нагляду за додержанням і застосуванням законів. Відповідно до діючого Закону «Про прокуратуру» перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями  про порушення  законності,  що  вимагають прокурорського  реагування,  а за наявності приводів - також з власної ініціативи  прокурора. Чинним Законом «Про прокуратуру» передбачено досить широкі повноваження прокурорів для виконання цієї функції (безперешкодно входити в приміщення, витребувати практично будь-які документи, мати доступ до будь-яких документів, вимагати роз’яснень, проведення перевірок, тощо). Тобто сьогодні прокуратура може перевірити підприємство, установу, організацію незалежно від форми власності чи орган влади фактично з будь-яких надуманих підстав. У такому випадку суб’єкти перевірок постають перед непростим вибором: або бути тим суб’єктом, за рахунок якого прокуратура «забезпечує» кількісні показники своєї діяльності, або понести певні витрати, щоб прокурорська перевірка не була занадто прискіпливою.

Таким чином, проект нового Закону України «Про прокуратуру» не передбачає виконання функції нагляду за додержанням і застосуванням законів прокуратурою, а відтак позбавляє прокуратуру серйозного впливу на інші органи влади і величезного джерела прибутку багатьох її працівників.

2. Передбачається створення системи  самоврядування в органах прокуратури.

Зокрема, Законопроектом передбачено створення трьох колегіальних органів самоврядування: кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Ради прокурорів та Всеукраїнської конференції працівників прокуратури.

Створення органів самоврядування в прокуратурі  є новацією та реформою існуючої системи, котра прогнила зсередини. Його запровадження сприятиме самостійному вирішенню прокурорами питань внутрішньої діяльності прокурорів, є важливим кроком у боротьбі із зловживаннями владою та корупцією в органах прокуратури. Передбачається, що прокурорське самоврядування буде здійснюватися через Всеукраїнську конференцію працівників прокуратури та Раду прокурорів України, які утворюватимуться із представників органів прокуратури різного рівня, вищих юридичних навчальних закладів, а не за «вказівкою згори».

3. Проект Закону «Про прокуратуру» передбачає особливий порядок призначення прокурорів на посади та звільнення їх з посад.

У даному процесі братиме участь колегіальний орган – Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів України. За новим Законом Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів здійснюватиме перевірку відповідності осіб вимогам, встановленим до кандидата на посаду прокурора. Особи, які відповідають цим вимогам до кандидата на посаду прокурора, складають кваліфікаційний іспит. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів оприлюднює на офіційному веб-сайті список кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит; організовує спеціальну перевірку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит; визначає рейтинг кандидатів на посаду прокурора серед осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит та щодо яких проведено спеціальну перевірку, а також зараховує їх до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів. Кандидати на посаду прокурора мають пройти спеціальну підготовку в Національній академії прокуратури України.

Таким чином новим Законом передбачається створення прозорої процедури прийняття на роботу прокурорів й унеможливлюється процес «продажу» ласих вакантних посад в органах прокуратури. Це дає можливість особами, що мають вищу юридичну освіту і відповідають всім вимогам до кандидата на посаду прокурора, на конкурсній основі стати працівником органів прокуратури.

Передбачається, що звільнення з посад прокурорів відбувається за рекомендацією Ради прокурорів.  Дуже важливою новелою Законопроекту є зміна  процедури звільнення Генерального прокурора України. Крім можливості висловлення недовіри Генеральному прокурору та звільнення його з посади у зв’язку з закінченням строку перебування на посаді, повноваження Генерального прокурора на адміністративній посаді також припиняються Президентом України за згодою Верховної Ради України:

1) у зв'язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;

2) на підставі подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або Вищої ради юстиції.

Тобто вводиться елемент контролю за призначенням і звільненням прокурорів з боку Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, якадля корумпованих прокурорів є «кісткою в горлі», й покликана руйнувати відпрацьовані та чітко налагоджені корупційні схеми. Передбачається, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія буде колегіальним органом, що поєднуватиме представників не тільки прокурорського корпусу, а й представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, адвокатів, осіб, призначених УповноваженимВерховної Ради України з прав людини за поданням профільного комітету Верховної Ради України. Це, в свою чергу, зводить до мінімуму вірогідність зловживання владою з боку працівників органів прокуратури.

4. Законопроектом запропоновано вдосконалення підстав та порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників прокуратури.

Так, наприклад, за необґрунтоване зволікання з розглядом звернення, вчинення дій, що порочать звання чи систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики прокурора може бути звільнено з посади. І це є вкрай важливим й актуальним сьогодні, коли у ЗМІ, чи не щодня, з’являється інформація про свавілля, і безлад в органах прокуратури. Дисциплінарне провадження здійснюватиметься Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, що дозволить залучати різних представників юридичної професії до контролю над органами прокуратури.

5. Законопроектом передбачено удосконалення повноважень прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Більш детально висвітлено повноваження органів прокуратури, обставини, за яких прокуратура здійснює представництво інтересів громадян або держави в суді, окреслено випадки, коли здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави не допускається. Конкретизація повноважень прокуратури у цій сфері звузить можливість для прокурорів, зловживаючи своїми функціями і повноваженнями, подавати позови «в інтересах» держави з метою подальших домовленостей із відповідачем.

Проект Закону України «Про прокуратуру» ще потребує удосконалення, але його якнайшвидше  прийняття може бути значним кроком вперед, першою спробою зрушити непохитну корумповану брилу – органи прокуратури. Бездіяльність представників нової влади щодо прийняття нового Закону про прокуратуру  викликає багато запитань. Тож, чи довго ще народові України чекати нової системи органів прокуратури, яка б відповідала європейським стандартам і працювала б ПО-НОВОМУ?

Анна Запорозчук

Юрист, кандидат юридичних наук

Спеціально для ГО «Україна без корупції»




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро