ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 28,30
EUR 34,40
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Справа про адміністративний протокол або боротьба правоохоронців - корупціонерів з корупцією

Справа про адміністративний протокол або боротьба правоохоронців - корупціонерів з корупцією

187

ЧАСТИНА 2. Розслідування Громадської організації «Україна без корупції»

 

Громадська організація «Україна без корупції» оприлюднила матеріали, здавалось би, дрібної справи в Закарпатській області щодо спроб правоохоронців «притягнути до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення» невинну особу. Першу частину журналістського розслідування ви можете прочитати тут.

  Однак за оманною дріб’язковістю цього випадку стоїть злочинний тандем державних органів, які мають гарантувати дотримання законності в суспільстві. Сьогодні правоохоронні органи і, особливо, прокуратура є не просто розсадником корупції, а доволі часто перебувають у злочинній змові, починаючи з заступників Генерального прокурора і до чиновників в прокуратурі й в інших правоохоронних органах на місцях. Яскравим прикладом незаконного співробітництва сучасних інквізиторів та безпосередньої зацікавленості органів прокуратури та правоохоронців Закарпатської області у «доведенні справи до кінця» й звільнення з посади директора державного підприємства Сойми Ю.М. на «законних підставах» є документи, що потрапили до Громадської організації «Україна без корупції».

  Нагадаємо, що адміністративний протокол про порушення Соймою Ю.М. Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» було складено 17 квітня 2014 року, до Рахівського районного суду Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Закарпатській області звернулось щодо розгляду цієї справи 25 квітня 2014 року. Але 22 квітня прокуратура Закарпатської області надсилає до Закарпатського управління лісового та мисливського господарства, якому безпосередньо підпорядковується ДП «Великобичківське ЛМГ» подання про відсторонення від займаної посади на період судового розгляду адмінпровадження Сойми Ю.М. Подання підписав заступник прокурора Закарпатської області, старший радник юстиції А.Бакай. Цікаво, що в надісланому поданні про відсторонення від займаної посади на період судового розгляду адміністративного провадження немає жодної згадки про таке відкрите провадження чи то про факт подання матеріалів та доказів справи до суду.

Це вкотре свідчить про те, що прокуратура й правоохоронці з міліції дуже поспішали. Головна їх мета полягала не у доведенні вини Сойми і у притягненні його до відповідальності, а у звільненні його з посади керівника підприємства.

Подання містить лише посилання на норми Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо суб’єктів відповідальності за корупційне правопорушення та про відсторонення від виконання службових повноважень особи, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення.

Через два дні (24 квітня), напевно, побоюючись негативних наслідків з боку прокуратури, голова Державного агентства лісових ресурсів України Черняков В.В. підписує наказ про відсторонення з 25.04.2014 року директора державного підприємства «Великобичківське лісомисливське господарство» Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Сойму Ю.М. від займаної посади.

Як уже було зазначено, 25 квітня 2014 року постановою Рахівського районного суду Закарпатської області у справі про притягнення до адміністративної відповідальності Сойми Ю.М. за вчинення адміністративного корупційного правопорушення було повернуто матеріали справи до відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС України в Закарпатській області для доопрацювання і належного оформлення. Керуючись, тим, що у поданні прокуратури про відсторонення з посади Сойми Ю.М. на час розгляду справи судом, але справа судом фактично не розглядалась, Держлісагентство України не знайшло відповідних підстав для подальшого відсторонення, і 30 квітня пана Сойму було поновлено на посаді директора державного підприємства «Великобичківське лісомисливське господарство».

 

Як ми вже розповідали в першій частині журналістського розслідування, 30 травня 2014 року суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е. постановив закрити провадження у справі про притягнення Сойми Ю.М. за ст.172-7 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Однак правоохоронці та прокуратура не звикли здаватись на половині шляху.

Заступник прокурора Рахівського району Закарпатської області Кабаль Л. В. подає до Апеляційного суду Закарпатської області подання, в якому оскаржує рішення суду першої інстанції у справі про корупційне адміністративне правопорушення відносно Сойми Ю.М. Заступник прокурора вважає постанову суду «незаконною і необґрунтованою, у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права». В апеляційному поданні зазначається, що «постановляючи рішення по вказаній справі, суддя Ємчук В.Е. неповно з’ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах доказам, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення про закриття провадження».

Заступник прокурора не погоджується з рішенням суду першої інстанції про невизнання Сойми Ю.М. суб’єктом корупційного діяння і наводить ряд підстав, наголошуючи на тому, що Сойма є керівником державного підприємства, яке створено органом державної влади – Державним агентством лісових ресурсів України, а отже, є юридичною особою публічного права.

В апеляційному поданні заступник прокурора також вказує на те, що у справі наявні докази, які «засвідчили про умисність або корисливий мотив діяння або бездіяльності Сойми Ю.М., як посадової особи при виконанні посадових обов’язків». «Всупереч положенням ст. 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» Сойма не надіслав письмового повідомлення на адресу свого керівника, тобто Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства про наявність конфлікту інтересів не надсилав».

Заступник прокурора також зазначає, що «суддею залишено поза увагою та не дано правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам того, що приватний підприємець Сойма С.М., починаючи з квітня минулого року, щомісячно на підставі затверджених виконувачем обов’язків директора держлісгоспу Соймою Ю.М. актів виконаних робіт по наданню послуг з розпилювання деревини, одержував грошові кошти». Обвинувачення вважає, що «суддею не дано належної оцінки твердженням Сойми Ю.М. про те, що після повідомлення ним у травні минулого року начальника управління про наявність укладених договорів з його братом, він скористався рекомендаціями керівника, які отримав у телефонному режимі та особисто анулював такі договори».

Здавалось би, докази обвинувачення обґрунтовані, залізні, але чомусь саме органи прокуратури неодноразово заявляли клопотання про перенесення судового розгляду справи в апеляційній інстанції, змінювались прокурор, які брали участь у розгляді справи в апеляційному суді. Парадоксально: ініціювавши розгляд справи в апеляційному суді, прокуратура відступає, чекаючи сплину строків до притягнення до адміністративної відповідальності, аби приховати свої корупційні кінці у воду.

Але Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Симаченко Л.І. все ж таки розглядає справу по суті і 16 липня виносить свій вердикт.

У ході судового розгляду справи брали участь начальник відділу прокуратури Закарпатської області Сільченко В.П. та захисник Зейкан Я.П. Останній просить залишити апеляцію без задоволення, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. В запереченні на апеляцію захисник зазначає що, «Суд прийшов до висновку про те, що Сойма Ю.М. не є суб’єктом вказаного правопорушення, оскільки угоду з братом укладав не він, а лісничий Роман Д.І., про укладання угоди керівництво було повідомлено, а підписані Соймою Ю.М. акти не є підставою визнання конфлікту інтересів. Доказів про умисність дій та корисливого мотиву немає».

Апеляційний суд, уважно вивчивши матеріали справи, постановив: «апеляцію прокурора залишити без задоволення». Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень адміністративного законодавства судом першої інстанції, а «посилання прокурора про порушення вимог ч.1 ст.285 КУпАП є надуманими і спростовуються даними протоколу судового засідання».

Таким чином,апеляційний суд вирішив, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам адміністративного судочинства та Закону України «Про запобігання і протидію корупції», і що «суд правильно прийшов до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з таких підстав: угоду з братом Соймою С.М. укладав не він, а лісничий Роман Д.І; після з’ясування факту наявності угоди Сойма Ю.М. повідомив про це своє керівництво, Сойма Ю.М. не отримував заробітну плату з державного або місцевого бюджету, що виключає його належність до категорії посадових осіб юридичної особи публічного права».

Апеляційним судом також було встановлено, що «протокол про адміністративне правопорушення №10 М від 17 квітня 2014 року складений всупереч вимогам ст.256 КУпАП, у не процесуальний спосіб».  Суд також визнав факт розбіжностей у датах складання протоколу й отримання правоохоронними органами матеріалів по справі від органів прокуратури.

 

Таким чином, цього разу сучасним інквізиторам в особі правоохоронних органів не вдалося завершити «полювання на відьом». Суду як першої, так і другої інстанції було зрозуміло, що справа зшита білими нитками, що правоохоронці діяли з порушенням вимог чинного законодавства. Тому прийняття справедливого рішення й Апеляційним судом Закарпатської області - це звичайна справа, промінчик надії серед чорних хмар корупції.

Про події, що лишилися поза межами судових засідань, читайте в третій частині розслідування.

 

АннаЗапорозчук, юрист Громадської організаціїУкраїна без корупції”.

 




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро