ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 28,30
EUR 34,40
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Причини низької активності виборців на виборах 26 жовтня 2014 року та рівень легітимності новообраних "слуг" народу

Причини низької активності виборців на виборах 26 жовтня 2014 року та рівень легітимності новообраних "слуг" народу

274

Вибори без сподівання, або сподівання без вибору

З деяким полегшенням можна вже сказати: позачергові вибори народних депутатів завершилися. Разом з ними завершився етап формування нових вищих органів влади, викликаний Революцією Гідності. Щодо цих виборів було зроблено багато прогнозів, висловлено безліч експертних та далеко не експертних думок. Деякі з них виправдалися, а якісь – вже забуті. При цьому головною несподіванкою стали не друге місце Блоку Порошенка, не останнє місце Батьківщини, не поразка Свободи та Сильної України — все це другорядне.

Найбільшою несподіванкою стала низька явка виборців.

В науці конституційного права цей феномен має спеціальну назву  абсентеїзм.

 За всю новітню історію України на цих виборах був найнижчий рівень участі виборців – 52,42%, що в абсолютних цифрах складає 16 004 057 громадян. Для порівняння на парламентських виборах 2012 року явка становила 57,98 % (20 780 042 громадянина), а на виборах 2007 року57,94 % (22 935 609 громадян), на виборах 2006 року66,59% (25 352 380 громадян).

Аналізуючи події останніх п’яти місяців, слід визнати, що така низька явка є об’єктивним наслідком цих подій та відповіддю народу новій владі. За менше ніж півроку до того участь в президентських виборах взяли 17 834 061 громадян. Які ж фактори вплинули на те, що хвиля піднесення і сподівань перетворилася на зневіру і апатію?

Впевнено можна заявити, що діяльність нової влади призвела до того, що люди, які вважали, що обранням нового президента можна вирішити наболілі питання, зрозуміли, що обрання нового парламенту не дозволить досягти цілей, які стоять перед суспільством.

По-перше, і майбутній президент, і уряд, і провідні політичні сили заявляли, що вибори відбудуться за пропорційною системою з відкритими списками. Це мало забезпечити вплив виборців не тільки на вибір депутатів, а й на вибір кандидатів, усунувши від цього партійних босів та олігархів. Це мало забезпечити неможливість проходження одіозних фігур, способом обрання яких традиційно є підкуп та фальсифікації. Але ніхто — ні президент, ні уряд, ні парламентські фракції — пальцем не поворухнули, аби нова виборча система була запроваджена. І люди не могли цього не помітити, не відчути, що нова влада нічого не хоче змінювати.

Другим фактором, тісно пов’язаним з першим, є  те, що до списків провідних партій (і в основному, нажаль, до президентської) потрапили особи, які після Революції Гідності якнайменше мали б забути про політику, а по справедливості — понести юридичну відповідальність за свою діяльність! Що говорити, якщо близько 70 депутатів, які голосували за так звані «диктаторські закони 16 січня» були включені у списки партій-переможців.

Третій фактор — це відсутність змін. Так, ніхто не каже про якісний зсув — він не міг відбутися за п’ять місяців в будь-якому разі. Але намітити план реформ та приступити до їх втілення новий уряд і президент вже могли, але не скористалися цією змогою. І виправдовуватися відсутністю підтримки для реформ у парламенті було б смішно: адже знайшлися голоси і під закон про статус Донбасу, антикорупційні закони, закон про люстрацію.

Наразі ми бачимо проблеми з реалізацією закону про «люстрацію», коли прямих кандидатів на люстрацію не помічають, або звільняють і роблять радниками у тому самому органі!

По-четверте, під виглядом само висуванців партіями просунуті в одномандатних округах кандидати, яких напевно було соромно брати у список, але яким з якихось міркувань не змогли відмовити. Округи явно «зливалися» цим «незалежним» кандидатам, коли партії-переможці виставляли офіційно проти них мало рейтингових політиків або відмовлялися висунути єдиного кандидата від демократичних сил.

Наступний чинник — всеперемагаюча корупція, повсюдна і невикорінювана. Про боротьбу з корупцією говорять всі, особливо хто на корупційних схемах сидить. Нова влада ладна була б вчергове «заговорити» цю проблему, але суспільний попит поки що дуже великий. Тому і вдалося все ж  таки прийняти антикорупційні закони. Але ситуацію вони на краще не змінили. Скоріше навпаки — хабарі збільшилися у розмірах, бо збільшився страх хабарників.

Отже, слідкуючи за такою передвиборною кампанією, у виборця не могло не скластися враження, що все вже вирішено без нього і що ці вибори мало що змінять. Отож в цей день ці люди не йшли на вибори, а займалися більш корисними справами.

Чи являється парламент вищим представницьким органом в Україні?

З огляду на низьку явку та чинну виборчу систему нинішній парламент, як і кожний його депутат, обрані абсолютною меншістю. Прикро визнавати, що в такому разі цей склад Верховної Ради не зможе називатися ні представником всього народу, ні виразником інтересів більшості громадян. Звісно, на фоні низької явки легітимність парламенту також є низькою.

Оскільки загальний представницький потенціал парламенту тримається на рівні представництва депутатами своїх округів, варто переглянути доступні в Мережі дані ЦВК щодо кандидатів-переможців, згрупувавши їх в таблиці так, що було видно, який відсоток виборців округу представляє їх обранець. В якості показових не будемо брати проблемні області Сходу, а візьмемо спокійні мирні Одеську, Закарпатську та Черкаську області.

Одеська область

Таблиця 1. Обрані депутати від округів Одещини (наведені дані відносно кандидатів, щодо яких на час складання матеріалу було оброблено 100% бюлетенів округу)

 

 

 

 

  

Виборчий

округ

 

 

 

 

 

Відомості про переможця

 

 

Загальна кількість виборців на виборчому окрузі

 

 

 

 

 

Кількість виборців, які проголосували за переможця

Відсоток виборців, що проголосували за переможця, відносно загальної кількості виборців округу

133

Матвійчук Едуард Леонідович, самовисування

173 276

15 905

09,17

134

Чекіта Геннадій Леонідович,

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"

171 882

22 138

12,8

135

Ківалов Сергій Васильович, самовисування

176 565

17 561

09,94

136

Голубов Дмитро Іванович,

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"

177 250

17 784

10,03

139

Пресман Олександр Семенович, самовисування

172210

25 467

14,70

141

Барвіненко Віталій Дмитрович, самовисування

154631

17 396

11,25

143

Урбанський Олександр Ігорович,

Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна"

143326

16 776

11,70

Закарпатська область

Таблиця 2. Обрані депутати від округів Закарпаття

 

 

 

 

 Виборчий

 округ

 

 

 

 

 Відомості про переможця

 

Загальна кількість виборців на виборчому окрузі

 

Кількість виборців, які проголосували за переможця

Відсоток виборців, що проголосували за переможця, відносно загальної кількості виборців округу

68

Горват Роберт Іванович,

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"

154294

19 469

12,61

69

Балога Віктор Іванович,

самовисування

158352

39 364

24,85

70

Ланьо Михайло Іванович,

самовисування

165311

34 528

20,88

71

Балога Павло Іванович,

самовисування

153967

24 560

15,95

72

Петьовка Василь Васильович, самовисування

173205

36 711

21,19

73

Балога Іван Іванович,

самовисування

146913

22 777

15,50

Черкаська область

Таблиця 3. Обрані депутати від округів Черкащини (наведені дані щодо кандидатів, щодо яких на час складання матеріалу було оброблено 100% бюлетенів округу)

 

 

 

 Виборчий

округ

 

 

 

Відомості про переможця

 

Загальна кількість виборців на виборчому окрузі

Кількість виборців, які проголосували за переможця

Відсоток виборців, що проголосували за переможця, відносно загальної кількості виборців округу

194

Петренко Олег Миколайович,

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"

145829

31 771

21,78

195

Зубик Володимир Володимирович, самовисування

147391

25 505

17,30

196

Бобов Геннадій Борисович, самовисування

148527

24 590

16,55

198

Рудик Сергій Ярославович, самовисування

143463

15 828

11,03

200

Яценко Антон Володимирович, самовисування

156657

49 687

31,71

         З наведених даних бачимо, що максимальна підтримка — це 31,71% у А.Яценка з Черкащини, якому приписують здібність до організації та втілення наймаштабніших корупційних схем за останні десятиліття, а мінімальна — 09,17% у Е.Матвійчука на Одещині. В такому приблизно діапазоні підтримки пройшли вибори по всій території України (крім тимчасово окупованих, де ситуація набагато гірша).       Тому можна зробити один простий висновок: від ефективності влади залежить виборча не тільки активність виборців, а й легітимність вищого представницького органу в Україні.

 Михайло Рябець,

 Заслужений юрист України, Голова Ради ГО Україна без корупції.

 




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро