Міфи про український бюджет

Міф 1. Існуючий в Україні дефіцит - прийнятний

У 2013 році 170 із 216 країн мали дефіцитні бюджети. У 92 країнах дефіцит бюджету був більшим за 3% ВВП (поріг, який ЄС встановив для свої членів), а у 11 країнах – більшим за 10% ВВП. Бельгія мала дефіцит 3,2% ВВП, Нідерланди – 3,3% ВВП, Великобританія – 3,6% ВВП, США – 4,0% ВВП, Франція – 4,1% ВВП, Японія – 8,2% ВВП. На думку економіста Джона Кейнса, дефіцит бюджету – це, взагалі, "ліки" від економічних криз, оскільки державні видатки пожвавлюють ділову активність в країні.

За 10 місяців 2014 року, дефіцит зведеного бюджету України склав 46,2 млрд грн, або близько 3,7% ВВП. Це при тому, що в країні йде війна.

Здавалося б, навіщо ж тоді перейматися? По-перше, дефіцит – нормальне явище тільки тоді, якщо воно тимчасове і викликане винятковими обставинами. В Україні ж дефіцит бюджету постійно мав місце до війни і нікуди не зникне після її завершення, якщо не почати вживати для цього заходів.

По-друге, 3,7% ВВП абсолютно не відображають реальної картини, адже є ще значний квазіфіскальний дефіцит. Так, у цьому році тільки на фінансування дефіциту НАК "Нафтогаз України" держава додатково спрямувала 96,6 млрд грн. МВФ очікує, що справжній дефіцит в Україні у 2014 році сягне від 10,1% до 11,6% ВВП (відповідно, позитивний та негативний сценарії розвитку)!

Таким чином, фактично, за показником дефіциту, Україна входить в десятку країн-аутсайдерів разом із низкою неспроможних держав (failed states).

Міф 2. Існуючий в Україні борг - прийнятний

Знову ж таки, у 2013 році 48 з 161 країн-боржників мали борг, який перевищував 60% ВВП (поріг, встановлений ЄС), а 15 країн – 100% ВВП. Борг США складав 71,8% ВВП, Нідерландів – 74,3% ВВП, Австрії – 75,7% ВВП, Німеччини – 79,9% ВВП, Канади - 86,3% ВВП, Великобританії – 91,1% ВВП,Франції – 93,4% ВВП, Бельгії – 102,4% ВВП, Сінгапуру – 105,5% ВВП, Японії - 226,1% ВВП. Аналогічно, Кейнс не мав нічого проти накопичення боргу під час економічної кризи з причин зазначених вище.

Станом на 31 жовтня 2014 року борг України складав 945,3 млрд грн, або близько 62,3% ВВП. Хіба це так вже й погано? По-перше, в Україні борг вийшов з під контролю. Більше половини боргу (54,6%) – в іноземній валюті, через що розмір боргу залежить не тільки від обсягів запозичень та погашень, а й в дуже значній мірі від коливання курсу гривні. Так, станом на кінець жовтня навіть офіційний курс був 12,95 грн за долар США, на кінець листопада – 14,97 грн за долар, а на середину грудня – вже 15,77 грн.

По-друге, обслуговування боргу, яке здійснюється з Державного бюджету, влітає Україні в копієчку. За 10 місяців 2014 року на ці цілі було витрачено 15,7% усіх коштів Державного бюджету (вдвічі більше, ніж на оборону). Так само як і сам борг, вартість обслуговування боргу зростає з девальвацією гривні. Більш того, в той час, як зростання боргу майже не зачіпає високі кредитні рейтинги розвинутих країн, то кредитний рейтинг України погіршується. В результаті, підвищується вартість запозичень. 

Міф 3. Підвищення податків наповнить бюджет

Уряд Яценюка двічі в поточному році підвищував податки: у березні та у липні. Навесні було введено збір при купівлі валюти (0,5%), скасовано ПДВ-відшкодування для експортерів зерна, введено ПДВ на ліки, підвищено ставки плати за користування надрами та акцизного податку. Влітку було введено військовий збір (1,5%), податок з процентів (15%), скасовано ПДВ-пільги для лісоматеріалів, ще раз підвищені ставки плати за користування надрами та акцизного податку.

Утім, бізнес і населення й не можуть, й не хочуть віддавати до державної казни все більше грошей. Державний бюджет у 2014 році буде недовиконаний за доходами щонайменше на 20,0 млрд грн. За січень – листопад 2014 року доходи Державного бюджету склали 325,6 млрд грн, що на 5,4% більше за аналогічний минулорічний показник. Річні ж доходи затверджені у обсязі 377,8 млрд грн, що на 11,4% більше за аналогічний минулорічний показник. Зібрати за грудень різницю (52,2 млрд грн) неможливо (це було б на 71,9% більше, ніж у грудні 2013 року).

Дійсно, величезним резервом підвищення доходів є детінізація. Утім, за 9 місяців уряду Яценюка, на жаль, не вдалося продемонструвати істотний прогрес у закритті тіньових схем. Цілком ймовірно, що окремі схеми таки біли ліквідовані, але позитивний вплив цього на дохідну частину бюджету виявився мінімальним. Саме тому треба обов’язково вимагати від уряду ліквідації махінацій з ПДВ, «конвертів» тощо, але закладати у бюджет зростання видатків, розраховуючи на збільшення доходів в результаті детінізації, - дурна помилка.

Міф 4. Скорочення видатків "доб'є" Україну

Для початку, державні видатки в Україні завеликі, порівняно із іншими країнами світу. У 2014 році вони складуть близько половини ВВП. Серед розвинених країн світу, подібну ситуацію мають або соціал-демократичні країни з сильними суспільними інституціями (Данія – 57,6%, Фінляндія – 55,2%, Швеція – 51,2%), або країни «країни-невдахи» (Греція – 52,0%, Португалія – 49,4%). Довіряти таку велику суму коштів наскрізь некомпетентному та корумпованому українському державному апаратові – дуже непомірковано. 

В продовження цієї думки, ефективність державних видатків в Україні є дуже низькою. Наприклад, безкоштовна медицина та освіта не існують. Встановлення плати за окремі медичні та освітні послуги просто легалізує ситуацію. Інший приклад – система соціального захисту в Україні, яка працює таким чином, що чим людина багатша, тим більше у неї пільг. Потрібні адресні пільги (в залежності від доходу), які обходитимуться державі дешевше і ефективність яких буде вищою.

Юлія Шибалкіна

економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна

LB