ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 26,82
EUR 31,89
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Міфи про український бюджет

Міфи про український бюджет

480

Ідея уряду скоротити державні витрати викликала в українців гнів та обурення. Подібна реакція людей може відбити у нового Кабміну бажання різати видатки бюджету на 2015 рік. Все таки, усі політики страшенно бояться втратити народну підтримку. У цій ситуації, уряд, замість того, щоб плести байки про те, що усе під контролем, мав би чесно розповісти українцям про стан речей у сфері державних фінансів та розвіяти існуючі міфи.

 

Міф 1. Існуючий в Україні дефіцит - прийнятний

У 2013 році 170 із 216 країн мали дефіцитні бюджети. У 92 країнах дефіцит бюджету був більшим за 3% ВВП (поріг, який ЄС встановив для свої членів), а у 11 країнах – більшим за 10% ВВП. Бельгія мала дефіцит 3,2% ВВП, Нідерланди – 3,3% ВВП, Великобританія – 3,6% ВВП, США – 4,0% ВВП, Франція – 4,1% ВВП, Японія – 8,2% ВВП. На думку економіста Джона Кейнса, дефіцит бюджету – це, взагалі, "ліки" від економічних криз, оскільки державні видатки пожвавлюють ділову активність в країні.

За 10 місяців 2014 року, дефіцит зведеного бюджету України склав 46,2 млрд грн, або близько 3,7% ВВП. Це при тому, що в країні йде війна.

Здавалося б, навіщо ж тоді перейматися? По-перше, дефіцит – нормальне явище тільки тоді, якщо воно тимчасове і викликане винятковими обставинами. В Україні ж дефіцит бюджету постійно мав місце до війни і нікуди не зникне після її завершення, якщо не почати вживати для цього заходів.

По-друге, 3,7% ВВП абсолютно не відображають реальної картини, адже є ще значний квазіфіскальний дефіцит. Так, у цьому році тільки на фінансування дефіциту НАК "Нафтогаз України" держава додатково спрямувала 96,6 млрд грн. МВФ очікує, що справжній дефіцит в Україні у 2014 році сягне від 10,1% до 11,6% ВВП (відповідно, позитивний та негативний сценарії розвитку)!

Таким чином, фактично, за показником дефіциту, Україна входить в десятку країн-аутсайдерів разом із низкою неспроможних держав (failed states).

Міф 2. Існуючий в Україні борг - прийнятний

Знову ж таки, у 2013 році 48 з 161 країн-боржників мали борг, який перевищував 60% ВВП (поріг, встановлений ЄС), а 15 країн – 100% ВВП. Борг США складав 71,8% ВВП, Нідерландів – 74,3% ВВП, Австрії – 75,7% ВВП, Німеччини – 79,9% ВВП, Канади - 86,3% ВВП, Великобританії – 91,1% ВВП,Франції – 93,4% ВВП, Бельгії – 102,4% ВВП, Сінгапуру – 105,5% ВВП, Японії - 226,1% ВВП. Аналогічно, Кейнс не мав нічого проти накопичення боргу під час економічної кризи з причин зазначених вище.

Станом на 31 жовтня 2014 року борг України складав 945,3 млрд грн, або близько 62,3% ВВП. Хіба це так вже й погано? По-перше, в Україні борг вийшов з під контролю. Більше половини боргу (54,6%) – в іноземній валюті, через що розмір боргу залежить не тільки від обсягів запозичень та погашень, а й в дуже значній мірі від коливання курсу гривні. Так, станом на кінець жовтня навіть офіційний курс був 12,95 грн за долар США, на кінець листопада – 14,97 грн за долар, а на середину грудня – вже 15,77 грн.

По-друге, обслуговування боргу, яке здійснюється з Державного бюджету, влітає Україні в копієчку. За 10 місяців 2014 року на ці цілі було витрачено 15,7% усіх коштів Державного бюджету (вдвічі більше, ніж на оборону). Так само як і сам борг, вартість обслуговування боргу зростає з девальвацією гривні. Більш того, в той час, як зростання боргу майже не зачіпає високі кредитні рейтинги розвинутих країн, то кредитний рейтинг України погіршується. В результаті, підвищується вартість запозичень. 

Міф 3. Підвищення податків наповнить бюджет

Уряд Яценюка двічі в поточному році підвищував податки: у березні та у липні. Навесні було введено збір при купівлі валюти (0,5%), скасовано ПДВ-відшкодування для експортерів зерна, введено ПДВ на ліки, підвищено ставки плати за користування надрами та акцизного податку. Влітку було введено військовий збір (1,5%), податок з процентів (15%), скасовано ПДВ-пільги для лісоматеріалів, ще раз підвищені ставки плати за користування надрами та акцизного податку.

Утім, бізнес і населення й не можуть, й не хочуть віддавати до державної казни все більше грошей. Державний бюджет у 2014 році буде недовиконаний за доходами щонайменше на 20,0 млрд грн. За січень – листопад 2014 року доходи Державного бюджету склали 325,6 млрд грн, що на 5,4% більше за аналогічний минулорічний показник. Річні ж доходи затверджені у обсязі 377,8 млрд грн, що на 11,4% більше за аналогічний минулорічний показник. Зібрати за грудень різницю (52,2 млрд грн) неможливо (це було б на 71,9% більше, ніж у грудні 2013 року).

Дійсно, величезним резервом підвищення доходів є детінізація. Утім, за 9 місяців уряду Яценюка, на жаль, не вдалося продемонструвати істотний прогрес у закритті тіньових схем. Цілком ймовірно, що окремі схеми таки біли ліквідовані, але позитивний вплив цього на дохідну частину бюджету виявився мінімальним. Саме тому треба обов’язково вимагати від уряду ліквідації махінацій з ПДВ, «конвертів» тощо, але закладати у бюджет зростання видатків, розраховуючи на збільшення доходів в результаті детінізації, - дурна помилка.

Міф 4. Скорочення видатків "доб'є" Україну

Для початку, державні видатки в Україні завеликі, порівняно із іншими країнами світу. У 2014 році вони складуть близько половини ВВП. Серед розвинених країн світу, подібну ситуацію мають або соціал-демократичні країни з сильними суспільними інституціями (Данія – 57,6%, Фінляндія – 55,2%, Швеція – 51,2%), або країни «країни-невдахи» (Греція – 52,0%, Португалія – 49,4%). Довіряти таку велику суму коштів наскрізь некомпетентному та корумпованому українському державному апаратові – дуже непомірковано. 

В продовження цієї думки, ефективність державних видатків в Україні є дуже низькою. Наприклад, безкоштовна медицина та освіта не існують. Встановлення плати за окремі медичні та освітні послуги просто легалізує ситуацію. Інший приклад – система соціального захисту в Україні, яка працює таким чином, що чим людина багатша, тим більше у неї пільг. Потрібні адресні пільги (в залежності від доходу), які обходитимуться державі дешевше і ефективність яких буде вищою.

Юлія Шибалкіна

економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна

LB 




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный Фонд
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро