Як борються з корупцією в Південній Коре

За даними 2014 р. Міжнародної громадської організації по боротьбі з корупцією, Transparency International Південна Корея займає 46 місце у світовому рейтингу із 175. До речі, Україна в тому ж списку посідає аж 144 позицію. Від коли складають рейтинг Індексу сприйняття корупції Республіка Корея стабільно тримається на позиціях від 40 до 50.

Чому почали війну проти корупції?

Внаслідок масових демонстрацій в Південній Кореї з кінця 1980-х р. почалися трансформації політичної системи: прийняття нової конституції, проведення демократичних виборів, законодавчі зміни. Південна Корея намагалася комплексно реформувати країну відповідно до демократичних принципів Західного світу. Боротьба проти корупції була одним із найскладніших випробувань для корейського суспільства, оскільки його традиційній культурі характерна чітка бюрократична система і сильна централізація влади, що і стало основними причинами корумпованості всіх гілок влади на всіх рівнях. 

Одним із перших кроків президента Кім Йон Сама в 1993 р. була антикорупційна кампанія, відповідно до якої всі військові й урядові особи повинні були оприлюднювати свої фінансові декларації. Крім того, двох попередніх президентів було заарештовано за корупційні махінації. Однак успішність кампанії була поверховою, яскравим прикладом цього стали корупційні скандали, пов'язані з податковими органами в трьох найбільших містах Республіки Кореї: Сеулі, Пусані й Теґу. Антикорупційні настрої суспільства підсилило падіння мосту Сонг-су в 1994 р., що призвело до загибелі 31 людини. Трагедія стала наслідком корупційних схем у бюрократичному середовищі. Ці події призвели до чергової хвилі викриття хабарництва і махінацій серед урядовців і у бізнес секторі. Як не парадоксально, але антикорупційна кампанія не зменшувала рівень хабарництва, через що корейцям довелося шукати інший спосіб розв'язання проблеми.

Е-урядування - ефективний інструмент контролю

Як інструмент організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж е-урядування під назвою «OPEN» запустили в 1999 р. Ця програма - система контролю за міською адміністрацією з боку кожного, хто звертається до неї із своєю заявою. В реальному часі можна дізнатися на якому етапі розгляд поданого звернення: коли воно було зареєстроване, хто конкретно займається цим питанням і коли можна чекати рішення. У випадку якщо питання не має позитивного розв'язку, то обов’язково буде надана відповідь, з яких саме причин. В середньому Вебсайт «OPEN» щодня отримує понад 2500 звернень від громадян. Програма економить час, є зручною у використанні і що найголовніше - система онлайн-контролю запобігає корупції, бо не передбачає особистих контактів з чиновникам, а заодно і можливості передачі хабаря, що могло б вплинути на розгляд справи.

У програмі відкрито розглядаються ті сфери життєдіяльності, в яких найбільш поширена корупційна практика, а саме: питання будівництва й житлового господарства; забудови; навколишнього середовища; транспорту; промисловості і економіки; міського планування; соціального забезпечення; адміністрування й пожежної служби. Кожен із цих напрямів роботи включає певний набір проектів. Скажімо, «Будівництво та житло» поділяється на: проекти житлового будівництва; дозвіл на будівництво та контроль; проекти реконструкції будівель; проекти поліпшення екології мікрорайону; затвердження архітекторів; дозвіл на розміщення вуличної реклами.

Програма «OPEN» стала сенсацією в боротьбі проти корупції, багато країн світу перейняли корейський досвід, запустивши в себе схожі проекти.

Корейська Незалежна Комісія по боротьбі проти корупції

Ще однією з головних причин корумпованості державних структур була слабка законодавча база й відсутність спеціального контролюючого антикорупційного органу. Поштовхом до нової антикорупційної політики стала Азійська фінансова криза 1997 р., яка похитнула вразливу до зовнішніх шоків корейську економіку і змусила уряд звернутися до Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) за допомогою в наданні позик. Великі корейські конгломерати – чеболі і банки збанкрутували. Довелося швидко рятувати економіку. Корейське суспільство вразило світ своєю згуртованістю й готовністю докластися до порятунку країни персонально. Яскравим прикладом цього була загальнонаціональна громадська компанія «Collect Gold for the Love of Korea». В рамках цієї акції було зібрано золота на суму 20 мільярдів доларів. Впродовж кількох годин кампанії корейці масово віддавали улюблені прикраси: обручки, золоті медалі, трофеї. Тому на фоні всіх цих подій корейське суспільство і західні партнери, які надали Республіці Кореї значну фінансову допомогу вимагали контролю діяльності держструктур. Була проведена широка програма реформ по реструктуризації фінансового, корпоративного і державного секторів.

Суспільство вимагало створення ефективного спеціального органу, який би займався виключно питанням корупції й плануванням стратегії боротьби з нею.

В 2001 році парламентом був прийнятий Закон про боротьбу проти корупції, яким передбачалося створення Корейської Незалежної Комісії по боротьбі з корупцією. Остання розпочала свою роботу з  2002 року.

До складу Комісії входить дев’ять спеціально вповноважених комісарів: троє рекомендовані від Національної Асамблеї, троє від Верховного Суду і троє від Президента. Основні завдання Комісії - розробляти стратегію антикорупційної програми й оцінювати її, моніторити ситуацію з хабарництвом,  визначати причини виникнення корупції, проводити ліквідацію тих інституцій, які провокують корупцію. Крім того, Комісія надає рекомендації державним інституціям з питань прозорості закупівель, ефективності політичної системи. Незалежна Комісія по боротьбі проти корупції розглядає звернення громадян і в строк 30 днів проводить власну перевірку на наявність складу злочину. Також при Комісії діє Центр збору Корупційних скарг, який доступний цілодобово весь рік. Центр збору скарг гарантує конфіденційність інформатора, веде статистичний аналіз, надає консультації. Однак, аби громадяни не зловживали правом звинувачення в корупції, Законом передбачена кримінальна відповідальність за неправдиве звинувачення терміном на 10 років позбавлення волі або штраф до 40 тисяч доларів.

Конфіденційність – ключ до боротьби проти корупції

Успіх корейців у боротьбі з корупцією, крім іншого,  полягає у конфіденційності й захисті інформаторів. Крім того, мотивуючим фактором для викривачів корупції є винагорода, яку вони обов’язково отримають у випадку, якщо факт корупції підтверджується. Жоден слідчий орган не має права відкривати особистість людини, яка повідомила про факт корупції без її згоди і в подальшому вживаються додаткові заходи по збереженні конфіденційності. У випадку, якщо інформатора  відкриють, то Комісія проситиме найближчу поліцейську дільницю забезпечити його фізичний захист та вимагатиме розслідування за фактом розповсюдження інформації. Розповсюдження конфіденційної інформації в Республіці Корея суворо карається законом.

Антикорупційність із школи

Освіта в Південній Кореї є інструментом формування нових принципів поведінки людини відповідно до нової демократичної політики держави. Тому до обов'язків Корейської Незалежної Комісії по боротьбі проти корупції входить розробка антикорупційного навчального курсу у школах й державних вишах. У всіх державних навчальних закладах ці курси є обов’язковими для всіх громадян Республіки Корея. Також є розроблена ціла низка тренінгів і курсів спрямованих на розуміння протидії корупції.

Українська антикорупційна кампанія на старті

Україна опинилася в схожій ситуації, як колись Південна Корея: має давню корупційну історію, централізовану владу і бюрократію. Реформи у всіх галузях мали б бути терміновими - цього вимагає політична й економічна ситуація, зобов’язання перед західними партнерами й українським суспільством. Проте, на відміну від Республіки Корея, механізми, які б мали зменшити корумпованість влади, вводяться вкрай повільно. Приміром, про е-урядування йдеться вже кілька років. Павло Шеремета, колишній Міністр економічного розвитку і торгівлі України неодноразово зазначав, що слід прискорити перехід до електронного урядування, бо це сприятиме відкритості та прозорості влади для громадян, представників бізнесу і громадських організацій. Однак, станом на сьогодні державна політика у сфері е-урядування всього лиш на стадії розробки. Єдиним досягненням антикорупційної політики України є законодавчо створене Національне антикорупційне бюро України, яке почне свою роботу з кінця січня 2015 р. Але, хто працюватиме в цій новій структурі і чи воно дійсно охопить своєю діяльністю всю територію країни, як це буде відбуватися на практиці, ще невідомо. Втім, очевидно, що, в разі ефективної роботи Антикорупційного бюро, спротив з боку старої системи буде шаленим.

Мар’яна Мотрунич