ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 28,44
EUR 33,85
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Неможливе можливо або 94.6 га справедливості в Броварах

Неможливе можливо або 94.6 га справедливості в Броварах

220

"Борітеся поборете", "стукайте і вам відкриють", "вода камінь точить". Ще рік тому, в умовах тодішньої політичної реальності, усі ці слова були не більше, ніж крилаті фрази, які не мали нічого спільного зі справжнім життям, а особливо, з українською Фемідою.Тим не менше, майже рік тому разом з активною громадою Броварів я взявся за, як здавалося тоді, абсолютно безперспективну справу.

У жовтні 2013-го після однієї з сесій Броварської міської ради вперше виникла підозра, що місто стало жертвою дуже крупної земельної крадіжки. Предмет крадіжки – 94,6 га землі промислового призначення прямо посеред Броварів. Ринкова вартість – близько 300 мільйонів гривень. Але ті, хто поклав око на цей ласий шмат, витрачати гроші на його купівлю у держави через аукціон, не збиралися. І вигадали іншу – незаконну, проте дешевшу схему для привласнення цієї землі. За 4-5 місяців потенційний власник (таке собі ТОВ "ІНТЕР-ПРОФІТ", що тісно пов'язане з відомим бізнесменом Віктором Поліщуком) разом з державною та місцевою владою розіграли справжню п'єсу із привласнення майже ста броварських гектар. От тільки того, що відбудеться Революція гідності, втече Янукович, зміниться влада, і що найдивовижніше для них – суд раптом може винести справедливе рішення, вони точно не чекали.Із травня 2013 року по грудень 2014-го 94,6 га земель державної власності промислового призначення, що перебували у постійному користуванні, знову ж таки державного підприємства "Радіопередавальний центр", пройшли десять судів, включно з апеляціями і касаціями, чотири рази змінили власників і двічі цільове призначення. Спочатку з промислового на сільськогосподарське. Адже, на відміну від промислових, землі СГ за законом можна роздати через псевдо-приватизацію, безкоштовно. Та щойно роздали "кому треба", призначення знову змінили на промислове. Причому, оформлення документів і винесення рішень судами відбувалися в небачені для української бюрократичної машини терміни. Виготовлення 48-ми проектів землеустрою за сім днів! Винесення рішення суду за три! Реєстрація 48-ми договорів купівлі-продажу за одну ніч! Поетапну і детальну схему земельної афери з 94,6 га броварської землі з усіма документами та доказами можна прочитати тут http://pravo-znaty.org.ua/rik-radio-abo-zemli-groshi-dva-sudi-brovarska-tragikomediya-na-dvi-diyi/Але справді фантастичні речі почали відбуватися, коли ми почали розплутувати цей клубок. Свої перші депутатські запити та звернення я надсилав у відповідні державні органи з проханням надати проекти землеустрою ще до Революції Гідності. Перші суди відбувалися вже під час Майдану. Загалом я надіслав десятки різного роду запитів та звернень. І весь цей час отримував численні відмови із абсурдним, як для українського законодавства, формулюванням: "документи містять конфіденційну інформацію". І це при тому, що народний депутат має доступ навіть до державної таємниці.Найбільш прикро те, що це продовжувалося певний час і після Майдану. Адже, міністри нагорі змінилися, а система і корупціонери на місцях – залишалися незмінними. І коли вже аж влітку 2014-го я відстояв в судах своє законне право ознайомитися з документами, з'ясувалося – вони банально "згоріли". Точніше, їх нібито, спалили у машині одного з головних виконавців цієї афери.Ті, хто незаконно привласнював землю і замітав сліди, не врахували одного. Паралельно я подав ще один позов з проханням скасувати накази про видачу земельних ділянок. В його успіху сумнівалися навіть в уже "оновленій" обласній прокуратурі, а заступник обласного прокурора відмовляв мене його подавати. Проте на щастя жоден документ по цій справі згоріти не встиг. І пройшовши всі кола судочинного пекла – позови, апеляції, касації, 4 грудня 2014 року ми нарешті отримали рішення Вищого адміністративного суду України.







Тепер 94,6 га землі все ж повернуться у державну власність. А юридична справедливість, яка ще рік тому здавалася чимось аномально нереальним, таки існує.

Проте найцікавіше в цій справі інше. В процесі юридичної боротьби виявилося – разом з гігантською земельною оборудкою ми відкрили ще й справжній ящик Пандори. Поряд з фактами численного зловживання владою, підкупом суддів і посадовців, ґвалтуванням суддівської системи та порушенням закону, почали випливати ще й дуже гучні прізвища. І всі вони, так чи інакше, крутилися навколо бізнесмена Віктора Поліщука і високопосадовців минулого та й навіть сьогоднішнього найвищого керівництва країни.

Взагалі в Броварах його неофіційно називають новим "хазяїном" міста. За кілька років з часу його першої появи там, він встиг і "підгодувати", і налякати, а отже, тримати на короткому повідку всю броварську владу.

Вперше причину, яка нібито змушує її тремтіти перед Поліщуком, я почув від одного з тамтешніх колишніх так званих "хазяїв" міста, який втратив свій вплив у місті з приходом Поліщука. Це було задовго до Майдану і україно-російського конфлікту. Мовляв, "він їздить на день народження до самого Дмитра Медвєдєва, бо він його близький родич". Ці слова на той час здавалися не більше, як вигадками. Але коли в ході численних запитів і судів я натикався на стіну з відмов, вигідних Поліщуку рішень та абсолютне "кришування" його бізнесу боку колишньої влади, задумався – а можливо в тих словах і дійсно була доля правди.

І уже після перемоги Майдану в найвищих коридорах влади, таки підтвердили – дружина Віктора Поліщука – столична бізнесвумен Лілія Рєзвая і справді племінниця Світлани Медведєвої – дружини Дмитра Медвєдєва. Щоправда, офіційно інформації про це знайти неможливо. Джерела стверджують, що саме Рєзвая, а не Поліщук має вирішальне право голосу в усьому, що стосується їхнього сімейного бізнесу (ТРЦ "Гуллівер", ТОВ "ТЕХЕНЕРГОТРЕЙД", компанії "Ельдорадо" та "Технополіс", також численні житлові будівництва на території міста Бровари).

Окрім того, ще за часів попередньої влади Віктору Поліщуку неодноразово закидали близькі стосунки з екс-міністром доходів та зборів України Олександром Клименком та зі старшим сином президента-втікача Олександром Януковичем. Більше того, тривалий час прес-секретарем Поліщука була скандально відома журналістка Альона Березовская. Та сама, що її неодноразово сватали в коханки то самого Віктора Януковича, то його первістка. Нині вона, до речі, як і знані "втікачі", теж перебуває в Москві. Можливо, саме ці тісні зв'язки свого часу допомогли компаніям, що пов'язані з Поліщуком, так легко привласнити 94,6 га на території Броварів.

Чи є всі ці гучні прізвища простим збігом обставин? Чи мають гроші російських родичів відношення до українського бізнесу їхньої племінниці? Усе це слід ретельно дослідити і перевірити. Що я обов'язково і робитиму далі. Справедливе рішення суду, яке повертає броварчанам украдені в них 94,6 га землі, дає надію, що наша боротьба не марна. Справу я виграв, земля повинна бути повернута у державну власність у цивільному порядку. Та ми не можемо ігнорувати той факт, що в цій справді є очевидним кримінальний склад злочину. Щоправда, в цьому напрямку розслідування ніяким чином особливо не просувається. У мене є всі причини вважати, що з цим пов'язане лояльне ставлення правоохоронних органів на рівні області і вище до персони Поліщука. Адже, для прикладу, 18 лютого – один із найдраматичніших днів Майдану – працівникам Беркуту вручали ордери на квартири в новобудові, що зведена будівельною компанією Поліщука. Такий аукціон щедрості в бік працівників правоохоронних органів і прокуратури з боку Поліщука відбувався кілька разів. А вже нині – діти посадовців найвищого рангу працюють у його компанії "ТЕХЕНЕРГОТРЕЙД". Можливо, саме тому спроби подання цивільного позову Броварською міськрайонною прокуратурою щодо витребування землі у власність донині блокується керівництвом Київської обласної прокуратури, а розслідування по кримінальній складовій всіляко гальмується на найвищому рівні правоохоронних органів. Більше того, інший позов на скасування рішення про незаконну зміну цільового призначення 94,6 га землі прокуратурою, був програний. А на суді неозброєним оком було видно – цю справу прокурор "злив" навмисно. Цей програш не впливає на вже встановлений факт незаконного вилучення землі з держвласності, але в той же час, дає можливість уникнути кримінальної відповідальності частині посадовців, які були причетні до незаконної зміни цільового призначення землі.

Та й одне зрозуміло точно – ми знайшли бомбу з годинниковим механізмом. Рано чи пізно він таки спрацює. І всім посадовцям, включно з обласним керівництвом прокуратури та держземагенства, котрі ще досі жадібно беруть хабарі та допомагають замітати новому "князькові" сліди його злочинів, слід триматися осторонь і добре подумати, адже ця бомба точно вибухне.

 

Павло Різаненко, народний депутат України

 

Українська правда. Блоги

 




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро