ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 28,50
EUR 34,15
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Аналітика
  4. /
  5. Юридична освіта в Україні. Чого вона вартує?

Юридична освіта в Україні. Чого вона вартує?

423

У цьому контексті на сьогодні перед нами постали дві головні проблеми: чи відповідає система юридичної освіти реальним потребам держави і суспільства, і чи відповідає рівень підготовки кадрів стандартам якості юридичної освіти? На превеликий жаль, в державі досі на нормативному рівні остаточно не визначено перелік тих професій і видів діяльності, якою мають займатися люди, які мають вищу юридичну освіту. А коли так, то ми не маємо достатньо обґрунтованого державного замовлення на підготовку юристів.

У країні, крім того, створено таку розгалужену мережу юридичної освіти, яка не відповідає не тільки реальним потребам держави і суспільства, а і здоровому глузду!

За нашими даними, в Україні функціонує 288 вищих навчальних закладів (разом з відокремленими підрозділами), які видають випускникам диплом юриста. В період до 1991 року було всього 4 вищих навчальних заклади які готували юристів.

Зараз в Україні на тисячу людей припадає 3 юристи. У порівнянні з іншими країнами це відносно не багато. Наприклад в США - це 34, в Німеччині - 17, в Японії 14 юристів припадає на тисячу людей.

В наш час можливо отримати вищу юридичну освіту як в приватному виші так і державному.Сьогодні юристів готують близько 50-ти приватних, близько 120 державних та близько 60-ти колективних та недержавних вищих навчальних закладах.

Сума вартості навчання практично не залежить від форми власності вишу і складає в середньому від 10 до 40 тисяч гривень за навчальний рік, що
значно дорожче, ніж у багатьох європейських країнах!

Після набрання чинності Закону «Про вищу освіту», на мою думку, буде здійснений перерахунок цих сум, оскільки вуз зможе самостійно регулювати та встановлювати меншу квоту на підготовку фахівців за державним замовленням, що було б доцільним для підняття рівня їх підготовки. Але, скоріш за все, суми за навчання полізуть вверх.

Зараз за рахунок держави навчається значний відсоток студентів, і можливо зниження державного замовлення призведе до стимулювання абітурієнтів до більш серйозних підходів у виборі професії.

Думаю, що в Україні доцільно було б скоротити кількість вищих навчальних закладів які готують молодих спеціалістів у галузі юриспруденції.

Поряд з цим, органам влади потрібно звернути серйозну увагу на підготовку кадрів у сфері наукової діяльності, адже мало хто хотів би бути викладачем за такої низької заробітної плати, і може статися так, що не буде кому готувати високопрофесійних спеціалістів, а навіть якщо й буде, то рівень знань цих викладачів буде поступово знижуватись.

Існує ще одна проблема – це працевлаштування випускників, адже відомо, що без потрібного знайомства дуже важко влаштуватись на більш-менш нормальну й добре оплачувану роботу за спеціальністю. Велика кількість випускників юридичних вузів та факультетів йдуть працювати не за професією. Або навпаки багато випускників,використовуючи корупційнізвязки, отримують на початку кар’єри необґрунтовано високу посаду для зайняття якої потрібен досвід.
Заразфахівців із юридичною освітою можна зустріти повсюдно: серед продавців магазинів та на ринках, водіїв, касирів, охоронців, барменів, офіціантів та адміністраторів кафе і ресторанів. Важко знайти сферу діяльності, де б не за фахом працювали дипломовані юристи.

Більше того, серед тих, хто шукає сьогодні роботу, також величезна кількість юристів за освітою, але не за знаннями.

Мені часто доводиться під час співбесід спілкуватися з претендентами на посади, які обов’язково повинні займати юристи за фахом.

Читаючи попередньо надіслане резюме, чекаєш на зустріч із людиною, яка володіє, принаймні, на належному рівні достойним рівнем теоретичних знань. Але в ході розмови із претендентом на роботу дуже часто розчаровуюся. Чимало молодих людей, які одержали дипломюриста, часто у престижних державних вузах, не володіють елементарними знаннями із тих дисциплін, які вони вивчали на перших курсах.

Що вже говорити про рівень знань випускників – юристів приватних вузів, де хронічно не вистачає високого рівня фахових викладачів?

Сьогодні тільки лінивий не говорить про необхідність реформування та очищення від скомпрометованих працівників правоохоронних органів в Україні. І це правильно! Але де набрати добре підготовлених фахівців-юристів для їх заміни? За один рік їх не підготуєш. Отже, перед країною постає величезна проблема замінити десятки, а то й сотні тисяч корумпованих суддів, прокурорів, працівників органів внутрішніх справ та спецслужб та чиновників, органів влади і місцевого самоврядування, для яких є обов’язковою наявність юридичної освіти.

Окремої розмови заслуговує “процес підготовки та захисту” кандидатських та докторських дисертацій за юридичними спеціальностями і не тільки.

Сьогодні серед чиновників різного рівня, а, особливо, в правоохоронних органах, “трудиться” величезна кількість кандидатів та докторів юридичних наук. Із деякими із них я знайомий особисто. Може я скажу крамольні речі, але, глибоко переконаний у тому, що переважна більшість із цих “вчених”, нездатна пройти тестові випробування для студентів-випускників.

Таких “працівників” чимало і серед викладацького складу юридичних вузів та факультетів, що готують юристів.

Тому й маємо зачароване коло: юристів, часто, готують ті, які самі ще повинні вчитися і набути практичних навиків, а потім йти читати лекції в студентські аудиторії.

Заради справедливості слід сказати, що серед викладацького складу юридичних вузів є чимало висококваліфікованих фахівців своєї справи. Але вони, на мою думку, не складають більшості.

Якщо до цього ще додати рівень корупції, що процвітає у багатьох вузах, то можна дійти справедливих висновків про рівень юридичної освіти в Україні на сучасному етапі.

Отже, для поліпшення юридичної освіти в умовах адаптації законодавства України до міжнародних та європейських стандартів необхідно на мою думку:

- завершити розробку і впровадження Державних стандартів вищої юридичної освіти з одночасним впровадженням системи державного контролю за рівнем фахової підготовки юристів;

- вивчити стан забезпечення юридичними кадрами з вищою освітою органів державної виконавчої влади, правоохоронних, судових органів соціального захисту населення і визначити потреби в спеціалістах за рівнями підготовки та спеціалізаціями;

- розробити і затвердити перелік посад, які можуть займати випускники вищих навчальних закладів з юридичною освітою відповідно до освітньо-кваліфікаційних рівнів;

- передбачити нові спеціалізації в юридичних навчальних закладах з урахуванням сучасних видів юридичної практики;

- розвивати міжнародні зв'язки в юридичній освіті, пов'язані з розробкою навчальних програм та інших компонентів освіти, спрямованих на інтеграцію юридичної освіти в світовий освітянський простір;

- створити гнучку розгалужену систему післядипломної освіти шляхом перепідготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів з нових напрямків юридичної науки і практики з оптимальними термінами, періодичністю навчання та забезпеченням оновлення його змісту;

- надати більше уваги вивченню іноземної мови;

- розробити і прийняти державну програму підтримки видавництв, які випускають юридичну літературу.

Підводячи підсумки хочеться наголосити на тому, що за роки незалежності сфера юридичної освіти була занедбаною і комплексно не реформувалася. Кількість вишів, що готують юристів, тільки зростала, оскільки попит на цю популярну професію завжди був. На сучасному етапі розвитку України якість освіти вимагає негайного втручання як профільного міністерства, так і професійної громадськості.

Михайло Рябець

Заслужений юрист України, Голова Ради ГО Україна без корупції




Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*
ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Статті по темі

Переглянути новини за період:



Корисні новини

Всі новини

Благодійні фонди України
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро