ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»
USD 36,57
EUR 40,17
UaRu
  1. Головна
  2. /
  3. Суспільство
  4. /
  5. Нацкомісію зі стандартів мови не залучали до розробки положень про вживання фемінітивів у назвах професій

Нацкомісію зі стандартів мови не залучали до розробки положень про вживання фемінітивів у назвах професій

498

Фото: glavcom.ua

У вересні планується великий круглий стіл з обговорення проблеми формування, застосування та забезпечення процесу вживання фемінітивів в українській мові

Національна комісія зі стандартів державної мови не була долучена до ініціативи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо затвердження змін до національного класифікатора професій, яким дозволено використовувати фемінітиви.

Про це в коментарі Укрінформу сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська, коментуючи наказ "Про затвердження зміни № 9 до національного класифікатора" від 25 серпня 2020 року.

Читайте також: Уряд затвердив оновлений макропрогноз на три роки

"Те, що запропонувало Міністерство економіки, є ініціативою Міністерства економіки. Очевидно, вони мають якесь логічне пояснення, чому саме вони займаються цією лінгвістичною, вузько мовознавчою проблемою. Ми не долучені до цього проєкту, не брали участі в його погодженні і не несемо відповідальності за ті пропозиції, які затвердило своїм наказом Міністерство економіки",  прокоментувала Демська.

Вона додала, що повноваження Комісії визначає Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", де чітко написано, що правописні норми, термінологічні норми (правнича та медична системи) і забезпечення організації іспиту на рівень володіння державною мовою є прерогативою Комісії, є тими речами, для яких комісія і була створена.

Особливо, за словами Демської, це стосується фемінітивів, бо правопис їх вживання дозволив, але наступним кроком є те, що саме Комісія повинна розробити інструкції та засади, яким чином їх формувати, які афікси та які форми вживати. Скажімо, "пані міністр" чи "міністерка", чи щось інше.

"Це від початку до кінця лінгвістична проблема і завдання Національної комісії зі стандартів державної мови, рішення якої є обов’язковими до виконання всіма в українській державі. Чому Міністерство економіки зробило так, як зробило, ні я, ні члени комісії не знають, не посвячені, не поінформовані",  сказала Демська.

Голова Комісії поінформувала, що у вересні планується великий круглий стіл з обговорення проблеми формування, застосування та забезпечення процесу вживання фемінітивів в українській мові.

"Насправді присутність фемінітивів у мові є маркерами гендерної рівності в суспільстві. Якщо чоловік і жінка можуть виконувати однакові функції і нести однакову відповідальність в соціальній, державній, громадській сфері, це завжди відображено в мові. А в українському суспільстві, для якого демократичний устрій є типовим, фемінітиви в мові мають дуже давню традицію. Інша річ, що за радянський період у нас явно домінувала маскулінна політична культура, яка не потребувала забезпечення жіночими назвами. Але на сьогодні ми говоримо про гендерну рівність і гендерну справедливість, яка, відповідно, відображатиметься в мові. В суспільствах, де гендерна справедливість вже давно існує, це засвідчено в мові, принаймні в німецькій і польській точно",  підсумувала Демська.

Як повідомляли "Українські Реалії", Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України дозволило в кадрових документах вказувати професії у фемінітиві. 

ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ»

Новини по темі

Переглянути новини за період:



Аналітика "УР"

Всі статті

Благодійні фонди України
Благотворительный Фонд
Благотворительный фонд «Запорука»
Берегиня життя
Благодійний фонд
Кошик добра
Фонд Рената Ахметова
Благодійний фонд
Подільська громада
Щаслива дитина
Пострадавшие дети войны
Тепло Добро